- Перед тим як робити матеріал про загиблих, журналісту варто переконатися, що сумна новина не стане несподіванкою для сім’ї померлого. Завжди варто пересвідчитись у поліції, лікарів, офіційних осіб щодо того, чи точно родичам уже сповістили про це.
- Якщо ви плануєте повідомляти особисту інформацію про загиблого, давати фотографії чи відео, варто узгодити такий матеріал з його / її рідними. Вони повинні мати можливість відмовитися від оприлюднення чутливих для них даних або обрати інші дані (фото, відео) для оприлюднення.
- Використовуйте такі лексеми: загиблі, жертви (наприклад, коронавірусної інфекції), померлі (від COVID-19).
- Неетично називати загиблих трупами, оскільки ви пишете про особистість, а не просто про фізичну оболонку. Завжди пам'ятайте, що це, можливо, була чиясь близька людина.
- Припустимо вживати слово "тіла" в разі узагальнення. Проте це неетично у випадку конкретної ідентифікованої особи.
- Під час опису жертв уникайте емоційних епітетів, пам'ятайте, що ця тема і без них є травматичною. Співчуття має бути основним принципом під час підготування такого матеріалу.
- Висвітлюючи причини смерті, спирайтеся лише на достовірні джерела або на офіційні дані.
- Не використовуйте в матеріалі зображень обличчя мертвої людини, краще обрати зображення, зроблені за її життя.
- Під час висвітлення нещасних випадків з місця події уникайте моторошних кадрів.
- Повідомлення про смерть мають бути делікатні й тактовні, не можна робити їх у легковажній, безтурботній манері або згадувати недоречні подробиці чи криваві деталі. Цінність такої інформації має переважати над потенційною шкодою, якої може завдати її оприлюднення.
