• Дотримуйтеся професійних стандартів. Особливу увагу приділяйте достовірності та збалансованості.
• Не варто поширювати інформацію із соціальних мереж та інших ненадійних джерел.
• Будьте неупередженими та намагайтеся з'ясувати істину.
• Не використовуйте нікому не атрибутованих оціночних суджень та не вживайте емоційно забарвлених епітетів в новинних матеріалах.
• Пам'ятайте про презумпцію невинуватості. Не називайте злочинцем людину без відповідного рішення суду.
• Не перекладайте відповідальності за домагання на жертву: не важливо, у що вона була одягнена чи як нафарбована.
• Пишіть конструктивно: повідомляйте жінкам, як реагувати на сексуальні домагання та до кого звертатися. Надайте читачам додаткову інформацію та номери гарячих ліній, груп підтримки жертв сексуальних домагань.
• Не надавайте персональних даних, фотографій жертви без її згоди.
• За можливості оприлюдніть свіжу статистику щодо сексуальних домагань у вашому районі чи в Україні загалом. Щоб потерпілі розуміли, що вони не самі й такі злочини скоюють щодня.
• У разі потреби додайте коментар психолога чи соціального працівника, які працюють з людьми, що мали досвід із сексуальними домаганнями.
• Зверніть увагу на гендерне та сексуальне різноманіття. Чоловіки, представники ЛГБТ-спільноти також зазнають сексуальних домагань.
• Скористайтеся своєю публічністю, залучайте політиків, активістів до поширення інформації про проблеми сексуальних домагань та насильство.
• Проінформуйте читачів про види сексуальних домагань та насилля, можливо не всі потерпілі розуміли, що стали жертвами, через брак знань.
• Підготуйте інформацію для батьків, щоб вони могли навчити дітей особистих кордонів та розпізнати домагання. Оскільки сексуальне насильство щодо дітей не завжди очевидне, діти можуть замовчувати його через страх або незнання.

ІМІ