Щоб медіа та журналісти отримували максимально повні відповіді на інформаційні запити, важливо не лише правильно їх формулювати, а й робити їх розширеними та юридично обґрунтованими.
На цьому наголосив медіаюрист Олександр Бурмагін під час воркшопу “Як журналісту захистити свої права: практика та алгоритми дій”, організованого регіональним хабом Інституту масової інформації “Медіабаза Чернігів” спільно з ГО “Чернігівський громадський комітет захисту прав людини”.
Експерт зазначив, що журналістам варто уникати шаблонних формулювань і замінювати їх нестандартними, детально прописаними запитами з посиланням на норми законодавства. Особливо важливо пояснювати суспільну значущість запитуваної інформації – тоді органам влади значно складніше аргументовано відмовити у відповіді.
За словами Бурмагіна, чимало посадовців сьогодні відмовляють журналістам, посилаючись на воєнний стан. Однак це є незаконним, якщо інформація не належить до категорій з обмеженим доступом. Перед тим як відмовити, орган влади зобов’язаний застосувати трискладовий тест, чітко обґрунтувавши:
- яку саме шкоду може завдати оприлюднення;
- чи є ризик істотним;
- чи переважає ризик суспільний інтерес.
Інформація, згідно із законом, поділяється на таємну, службову та конфіденційну. Якщо журналіст запитує саме таку інформацію, посадовці повинні у відповіді детально пояснити причини обмеження доступу. Формальна відмова – протизаконна.
Юрист нагадав, що в указі головнокомандувача № 73 міститься вичерпний перелік даних, які під час війни не можна розголошувати. Всі інші відомості підлягають наданню у відповідь на інформаційні запити, і правила доступу в цьому аспекті аналогічні мирному часу.
Воркшоп “Як журналісту захистити свої права: практика та алгоритми дій”. Фото Павла Пущенка
Також Бурмагін порадив журналістам:
подавати запити на юридичну особу (міську раду, військову адміністрацію), а не конкретну посадову особу;
уникати довгих запитів – оптимально ставити до трьох чітких питань;
за можливості просити конкретні документи, а не описову інформацію (наприклад, рішення сесій з додатками, фінзвітність, штатні розписи тощо).
У разі необґрунтованої відмови експерт радить журналістам без вагань подавати скарги до уповноваженого з прав людини або звертатися до суду. Навіть якщо справа здається незначною, вона може створити прецедент і допомогти іншим редакціям.
Нагадаємо, Медіабази – це мережа регіональних хабів для журналістів, які Інститут масової інформації створив восени 2022 року для підтримки роботи незалежних медійників в умовах повномасштабної війни Росії проти України. У медіабазах медійники можуть безоплатно отримати захисне обладнання, пройти тренінги, попрацювати зі світлом та інтернетом тощо.
Діяльність ведеться в межах проєкту “The Bar and local media: building synergy for the Freedom of Speech”, який реалізує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги в співпраці з ГО “Чернігівський громадський комітет захисту прав людини” завдяки підтримці Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів.
Матеріал на цю тему опубліковано на сайті Інституту масової інформації
