Мовна ситуація в Україні позначена домінуванням російської мови у ключових сферах суспільного життя. Такими є підсумки аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2016 році», оприлюдненого рухом «Простір свободи».
Автор: Тарас Шамайда
Російська мова переважає в телеефірі, друкованих виданнях, сфері послуг та українському сегменті Інтернету. Під тиском цих чинників русифікації значна частина українців, які вважають українську мову рідною, не спілкується нею на роботі чи навіть удома.
Така ситуація становить загрозу мовній ідентичності українців і національній безпеці держави.
Водночас матеріали огляду свідчать про домінування української мови в освіті й кінопрокаті. Внаслідок прийняття закону про обов’язкову частку українських пісень на радіо значно зросла присутність україномовної музики в радіоефірі.
Аналіз базується на даних державної статистики, соціології, а також моніторингових досліджень, здійснених волонтерами в усіх регіонах України.
Ключовим негативним чинником, який стимулює витіснення української мови з найважливіших суспільних сфер, є мовний закон Ківалова-Колесніченка. Для приведення правового поля у відповідність з Конституцією і європейською практикою необхідно скасувати цей закон і прийняти нове мовне законодавство.
Українська мова є рідною для 60% громадян України (не враховуючи окуповані території). Російську мову вважають рідною 15%, обидві мови рівною мірою – 22%, іншу мову – 2%.
Проте говорять завжди або переважно українською удома лише 50% українців, російською – 24%, «іноді російською, іноді українською» - 25%.
Водночас на окупованих територіях Криму, Донеччини та Луганщини здійснюється стрімка примусова русифікація, українська мова витіснена з усіх сфер суспільного життя.
Частка школярів, що здобувають освіту українською мовою в 2015/16 році сягнула 89,5%, зрісши за рік на 0,2%. Проте в деяких областях частка учнів, що навчаються українською, знизилася.
Найменше школярів навчаються українською мовою на Донеччині (58%), найбільше – на Рівненщині (100%). У Києві навчаються українською 97% школярів, на Полтавщині 98%, на Дніпропетровщині 81%, на Харківщині 73%, на Одещині 69%.
Українською мовою навчалися в 2015/16 році 89,4% першокласників.
Державну мову для складання тестів ЗНО з історії України обрали у 2016 році 93% випускників, з математики – 88%, з біології – 91%.
У кінопрокаті сумарна кількість фільмів, дубльованих або озвучених українською мовою, продовжує зростати і сягнула в 2016 році 88%. Частка фільмів з російським звуком знижується і становить цьогоріч менше 4%, решта фільмів демонструються мовою оригіналу (переважно англійською) з українськими субтитрами.
Частка газет, що видаються українською мовою, не змінилася і становить лише 34%, частка від загального тиражу книг – 64%.
Позитивна тенденція - у видавницті книг та брошур, де українська мова домінує.
У прайм-тайм 7 найрейтинговіших телеканалів українська мова звучить лише 30,6%часу, російська – 34,4%. Решту 35% займають двомовні ефіри, під час яких також найчастіше домінує російська мова.
Осінь 2016 року позначилася зростанням частки пісень українською мовою в радіоефірі. У жовтні ця частка сягнула 10% (удвічі більше, ніж 2014 року), а у листопаді очікується її зростання до передбачених новим законом 25%.
За підсумками моніторингу кафе і ресторанів у 26 містах (усі обласні центри, крім окупованих, а також Кривий Ріг, Маріуполь, Краматорськ та Сєверодонецьк) лише 40% закладів харчування мають українську вивіску, лише в 60% надруковано меню українською і тільки в 49% закладів персонал обслуговує україномовних клієнтів українською мовою.
При цьому ситуація дуже різниться залежно від регіону. У південних і східних містах україномовних клієнтів майже завжди обслуговують російською. Впадає в око стрімка латинізація вивісок: 35% закладів харчування і 22% магазинів мають вивіски лише латинськими літерами, що в 2-3 рази перевищує показники п’ятирічної давнини.
Нарешті, мова українського сегменту Інтернету - переважно російська. Разом з тим українські користувачі частіше використовують українську мову в мережі Фейсбук.
