2020 рік запам’ятається небаченими раніше глобальними викликами, які спричинила пандемія COVID-19. І хоча ми всі переживаємо одну й ту ж кризу, питання відмінності та нерівності у суспільстві опинилося в центрі уваги всього світу. Приводом стали антисемітські та расистські напади в Німеччині, а також вбивство Джорджа Флойда американським полісменом.Дискусії довкола раси, соціальної справедливості і різноманіття набули нового значення. Дискримінація проникла у багато сфер суспільного життя – не винятком виявилися професії в медіа та журналістиці. EJO стежить за дослідженнями ньюзрумів по всьому світу. І вони виявляють, що журналістське середовище також не є розмаїтим: переважають у ньому білі чоловіки.
«Освічені білі чоловіки, представники середнього класу домінують у німецьких редакціях», – пояснює EJO науковий журналіст і співавтор дослідження «Наскільки різноманітними є німецькі медіа?» Хрістіо Бойчев (Hristio Boytchev). Дослідницький проєкт, опублікований у травні 2020 року, реалізовувався під керівництвом Neue Deutsche Medienmacher*innen – національного об’єднання журналістів, які виступають за покращення різноманітності в медіа.
Їхнє дослідження засвідчило, що редакції Німеччини не відображають різноманіття населення країни. Це впливає не тільки на журналістські стандарти, а й на суспільний дискурс, стверджують автори.
Без різноманіття немає демократії
«Проблема зображення всіх соціальних груп у журналістиці є питанням демократії і справедливості йналежить до конституційної місії медіа», – пояснюють автори. Дослідження здебільшого засноване на інтерв’ю головних редакторів одного з найбільших німецьких ЗМІ. У ньому проаналізовано: їхню обізнаність щодо етнічного походження персоналу; їхнє ставлення до рішень з питань різноманіття, що приймаються в індустрії; а також конкретні заходи, яких вони вживають для збільшення різноманіття.
Результати розчаровують. З’ясувалося, що лише шість відсотків німецьких шеф-редакторів мають мігрантське походження, а більше половини з них прибули з сусідніх держав та інших країн ЄС. На керівному рівні немає ні чорношкірих, ні мусульман – так само, як і представників трьох найбільших груп іммігрантів у Німеччині (Туреччини, Польщі й Росії).
За межами менеджерських посад редакції часто більш різноманітні. Тим не менш, співвідношення журналістів із міграційним походженням далеке від представництва 25% некорінного німецького населення. «Мені здається, що ми недостатньо чутливі до цієї теми, – каже Бойчев. – Якщо я, білошкірий представник освіченого класу, перебуватиму в редакції з іншими білошкірими інтелектуалами з середнього класу, то я не усвідомлю, що ця гомогенність – лише невелика частина суспільства, і що це може бути проблемою».
Різні країни, різні виклики
Не тільки німецькі новинні редакції потребують збільшення різноманітності. У дослідженні «Чи є журналісти шахтарями сьогодення?» Інститут Reuters при Оксфордському університеті та Майнцський університет проаналізували підходи до різноманіття у медіа Німеччини, Швеції та Британії.
Інтерв’ю з редакторами та редакторками, наведені в дослідженні, свідчать: хоча значну кількість посад в новинних редакціях займають жінки, зазвичай вони заробляють значно менше, ніж їхні колеги-чоловіки. До того ж мало репортерів/-ок походять із сільської місцевості чи робітничих родин. Більшість респондентів звинувачують у цьому брак мовних навичок та нижчий рівень освіти.
Інше дослідження Інституту Reuters «Раса та лідерство в інформаційних медіа 2020: свідчення з п’ятьох ринків» підкреслює брак репрезентації чорного, корінного та мультиетнічного населення серед редакторів/-ок у Бразилії, Німеччині, Південній Африці, Сполученому Королівстві та Сполучених Штатах. Вибірка дослідження складається зі 100 друкованих та онлайн новинних видань. Хоча всі країни є так званими країнами «пост-мігрантів», тільки Південна Африка продемонструвала істотну кількість чорних головних редакторів/-ок (68%). Згідно з дослідженням, у Сполучених Штатах подібних прикладів лише два, у Бразилії один, а в Німеччині та Сполученому Королівстві – жодного.
Різні журналісти = різні перспективи
Але чому ж різноманітність така важлива для редакцій? Тому що той, хто пише статті, фотографує, ставить запитання, визначає теми та їх кут подачі – той і впливає на результат журналістської роботи.
Однією з тем, що обговорювалися у межах цьогорічного Global Media Forum, який організовує Deutsche Welle, стала важливість різноманіття у міжнародних медіа. Директор Deutsche Welle Петер Лімбург (Peter Limbourg) відзначив, що маргіналізованим групам надаються тільки ролі жертв. Він підкреслив, що особливо в часи біженства, масової міграції, протестів проти расизму, а також антисемітизму, новинним редакціям важливо мати доступ до різних спільнот і меншин, щоб розповісти їхні історії.
Але чи керівники редакцій усвідомлюють цю необхідність? Згідно з дослідженням Бойчева, приблизно 60 % опитаних німецьких редакторів погодилися з важливістю різноманіття у відділах новин, у той час, як 30% зберегли нейтралітет і приблизно 10 % були проти цієї ідеї.
«Багато хто говорить, що тема є важливою для них, – каже автор дослідження. – Але як багато тих, хто сприймає це серйозно ? Цього ми не знаємо. Існує разюча відмінність між удаваними заявами на підтримку різноманіття і належними заходами. Це демонструє нам, що є ще багато простору для вдосконалення».
Рішення?
То що можна зробити? Дослідження “Neue Deutsche Medienmacher*innen» пропонує ефективні стратегії для різноманіття, зокрема:
- реклами вакансій, спрямовані на людей мігрантського походження;
зміни на рівні менеджменту; - міжкультурні тренінги; та
- стипендії.
Бойчев звертає увагу на інституційний расизм: “В обговоренні структурного расизму, яке активізувалося в останні місяці – особливо в контексті поліції – виявляються структури та процеси в організаціях, що систематично дискримінують чорношкіре та корінне населення, і що журналістика теж не позбавлена расизму».
Зображення: Maxpixels
