Для багатьох Іван Франко — це застиглий на п'єдесталі "Каменяр" зі шкільних підручників. Але чи справді це весь Франко? У програмі «Про головне в деталях» історик та письменник Ігор Антонюк та літературознавець Богдан Тихолоз, директор музею “Дім Франка” у Львові, розкрили постать класика з несподіваного боку. Вони пояснили, чому Франко — це справжній провісник, чиї ідеї та погляди настільки випередили свій час, що актуальні як ніколи.

Політичний візіонер: Франко, що передрікав незалежність

В той час, коли багато українських інтелектуалів ще вагалися, Франко чітко усвідомив, що без власної держави українці не мають майбутнього. Його стаття "Поза межами можливого" (1900), написана на зорі XX століття, стала маніфестом української національної ідеї. Сьогодні, в умовах боротьби за суверенітет, ці слова звучать особливо гостро. А його повість "Захар Беркут" — це не просто історичний твір, а сучасне українське героїчне фентезі, епос про громаду, яка бореться з "ордою варварів зі сходу".

Франко — людина: як "олюднити" класика

Щоб справді зрозуміти і полюбити Франка, потрібно відійти від радянського кліше. Важливо бачити його як живу людину. Він любив ходити в гори, рибалити, збирати гриби і спілкуватися "людською мовою". Таке "олюднення" образу дозволяє побачити в ньому не пам'ятник, а особистість, яка мала свої захоплення, чесноти та недоліки, що робить його ближчим до нас.

Профемінізм та гендерна рівність

Погляди Франка на роль жінки були революційними для його часу. Він був активним профеміністом, підтримував жіночий рух і навіть допомагав Наталі Кобринській у створенні "Союзу руських жінок" у Станіславові (нині Івано-Франківськ) у 1884 році. У його творах, наприклад, у збірці "Маніпулянтка", жінки часто сильніші та харизматичніші за чоловіків. Франко не боявся домашніх обов'язків, міг сам приготувати їжу, чим шокував сучасників, але демонстрував свої переконання на практиці. Ці ідеї, що понад століття тому були дивиною, допомогли сформувати більш вільне та цивілізоване українське суспільство.

Універсальний геній: 6 000 творів і 20 мов

Унікальність Франка полягає в його інтелектуальній універсальності та надзвичайній працьовитості. Навіть у масштабах Європи він був рідкісним явищем. Франко читав 20 мовами і залишив по собі спадщину з понад 6 000 творів у різних жанрах — від казок для дітей до філософських поем. Він цікавився не лише літературою та історією, але й астрономією, економікою, соціологією.

Франко для кожного: від казок до філософії

Творчість Франка багатогранна, і кожен може знайти в ній щось для себе.
✔ Для дітей — це казки зі збірки "Коли ще звірі говорили", що вчать боротися за своє місце в світі.
✔ Для зрілих читачів — філософські поеми "Мойсей" чи "Іван Вишенський", які порушують вічні питання про сенс життя.
✔ Для інтелектуалів — публіцистика, що вражає глибиною аналізу і може стояти в одному ряду з сучасними науково-популярними бестселерами.

Франко залишається актуальним, оскільки його творчість і діяльність торкаються фундаментальних питань національної ідентичності, соціальної справедливості та гендерної рівності, які є ключовими для України і сьогодні.
Щоб почути розгорнуті думки Ігоря Антонюка та Богдана Тихолоза, а також глибше зануритися в постать Івана Франка, дивіться повний випуск програми «Про головне в деталях» на YouTube-каналі телеканалу "Галичина"!

Посилання на відео:

https://www.youtube.com/watch?v=0IJN5_DYaro