Як локальний краудфандинг допомагає регіональним виданням змінювати власне місто.
Через необмежений доступ до інтернет-ресурсів та соціальних мереж люди не до кінця розуміють, навіщо донатити медіа та утримувати їх за власний кошт. Чого не скажеш про тих самих депутатів та бізнесменів, які чітко усвідомлюють — хто платить, той і замовляє музику.
Особливо це стосується регіональних ЗМІ, які не мають величезної аудиторії як у всеукраїнських медіа на кшталт «Українська правда» чи «Нового времени», але мають не менший вплив на формування інформаційної картини мешканців Хмельницького, Черкас, Жмеринки чи Острога.
Однак в українському медіапросторі є локальні медіа, які змогли пояснити своїй аудиторії важливість особистого вкладу в розбудову медіа, а відтак і міста — починаючи від спортивних майданчиків та халатів для лікарів і закінчуючи підтримкою медіа та створенням сценаріїв для документальних фільмів.
Локальний краудфандинг — відносно нова можливість для кожного долучитись до необхідної справи, а регіональним медіа отримати авторитет серед читачів та наростити свою аудиторію.
«Конотоп.City» — видання, яке змогло
Інтернет-видання «Конотоп.City» запустили у вересні 2018 року Андрій Кривулько, Олексій Дяченко та Анастасія Залозна. У створені медіаплатформи їм допомогла Агенція розвитку локальних медіа «Або». «Конотоп.City» пише про соціальні теми і важливі події міста, оминаючи політичні баталії та кримінальні хроніки. Видання не підтримує стосунків з міською владою та місцевими політиками, повністю орієнтуючись на власну аудиторію.
Цього року видання запустило краудфандингову платформу, до якої, може приєднатися будь-яке регіональне видання мережі City (таких в Україні понад п’ятдесят). Ця ідея зацікавила журналістів Конотоп.City після знайомства з подібним досвідом полтавського видання «ЗМІСТ».
«Минулого року ми виграли грант на підтримку нашого проєкту від Local Media Innovations ГО “Львівський медіафорум”, а також від Фонду “Відродження”. Отримані кошти та майже рік часу пішли в нас на консультації зі “ЗМІСТом”, створення та написання коду платформи». — говорить Андрій Кривулько.
В червні 2021 року «Конотоп.City» запустив свій перший проєкт по збору коштів на спортивний комплекс для воркауту. Редакція вирішила втілювати свій перший проєкт самостійно, заручившись лише допомогою місцевого спортивного клубу Strong.
Збір коштів розпочали 4 червня і вже зібрали майже 80% необхідної суми. Проєкт підтримало майже 150 містян.
«Коли ми запускали проєкт, в мене було переконання, що його здебільшого підтримуватимуть бізнесмени, а прості мешканці пасивніше ставитимуться до збору. Проте я дуже сильно помилявся. Станом на сьогодні співвідношення донатів містян та бізнесу — десь 80 на 20. Прості люди охочіше жертвують гроші, розуміючи, що спортивний майданчик потрібен насамперед їм та їхнім дітям». — каже Андрій.
Серед причин, які викликають негативне ставлення у людей, зокрема підприємців, до збору коштів на спортивний майданчик, журналісти говорять про впевненість людей в тому, що цим повинна займатися місцева влада. Інша причина — «потім чиновники почнуть на ньому піаритися».
«Ми розуміємо недовіру людей до збору коштів, але самі дуже прискіпливо ставимося і до цього проєкту, і до всіх наступних. Конотоп — невелике місто, всі одне одного знають. Особливо всі знають нас, як журналістів видання. І будь-які проблеми з проєктами, непрозорий розподіл коштів тощо — дуже сильно відіб’ється в першу чергу на нашій репутації» — говорить Андрій.
І це ще одна особливість локального краудфандингу — за кожним збором коштів перш за все стоїть ім’я медіа, яке цим займається. У «Конотоп.City» чітко розуміють, що будь-який крок вліво або вправо унеможливить успіх наступних проєктів та похитне довіру до самого медіа.
«Ми усвідомлено вирішили самостійно взятися за перший проєкт, залучивши лише спортклуб Strong, який спеціалізується на заняттях воркаутом і виступив експертом при виборі обладнання, на яке ми власне зараз збираємо кошти. Нам потрібно довести конотопцям, що це працює, що їх кошти йдуть на благо рідного міста». — каже Андрій.
В планах конотопського видання — успішно закрити свій перший проєкт та поставити спортивний майданчик. До слова, він матиме спеціальний QR-код, що вестиме до списку всіх донорів проєкту.
Андрій Кривулько говорить, що надалі під час відбору проєктів буде враховуватись залученість і активність самого автора.
«Людина має повністю горіти своєю ідеєю. Не можна просто віддати проєкт нам і піти. Насамперед необхідна промоція самого автора через різні канали. Містяни повинні розуміти, що за їх підтримки проєкт точно буде втілений і найголовніше — що він дійсно їм потрібен» — підсумовує Андрій.
«ЗМІСТ» — наставник та успішний приклад для інших
Полтавське видання «ЗМІСТ» (назва — це акронім від «Зміни створюєш ти») з’явилось на базі громадської організації «Полтавська платформа» у 2017 році. Його створив Олексій Сердюков. Також у 2017 році видання запустило свою краудфандингову платформу. Воно, як і «Конотоп.City», виграло грант від програми Local Media Innovations, що дозволило оновити сайт та зробити платформу привабливішою для аудиторії.
Перший збір коштів видання запустило ще у 2017 році, тому його сміливо можна назвати одним з першопрохідців на рівні благодійних платформ та громадських організацій, які вирішили змінювати власне місто.
«Задум з’явився в Олексія Сердюка ще у 2016 році. Це був пік його волонтерської та громадянської активності. Після Революції люди змогли усвідомити, що зміни залежать саме від них», — розповідає голова ГО «ЗМІСТ Полтава» Аліса Куценко.
У серпні 2017 року було зібрано кошти на перший проєкт «ЗМІСТу» — мініскульптуру Енея. Сьогодні платформа налічує понад 50 проєктів. Щоправда, зібрати повністю гроші змогли на 33 проєкти, на ще п’ять кошти повністю не зібрані, але проєкти реалізовані за допомогою спонсорів та внесень змін до кошторисів. 14 ідей зовсім не знайшли підтримки, тому закриті без реалізації. Зараз «ЗМІСТ» продовжує збори одразу на чотири проєкти.
Аліса Куценко говорить, що насправді рецепт успіху будь-якого проєкту дуже простий — «трендова тема» та «залученість автора» до збору коштів.
«Якщо цього немає, зібрати кошти дуже важко. Автор проєкту має усвідомлювати власну залученість, цінність та необхідність своєї участі у зборі. Іноді людям здається, що вони принесли нам проєкт, розказали план реалізації і все — необхідна сума впала на них з неба. Але так це не працює» — розповідає Аліса.
Одним з найяскравіших прикладів, коли залученість автора відіграла ключову роль у зборах, Аліса називає збір на спортивний комплекс для воркауту в парку «Перемога». Його активно промотував полтавський ведучий та сценарист Костянтин Ізюмов. Він виступив не просто автором проєкту, який написав план і віддав «ЗМІСТу», а проводив концерти, стендапи в парку і привозив коміків зі всієї України. Отримані на заходах кошти частково покривали організаційні моменти, а частково йшли на рахунок майбутнього майданчика.
Іншим показовим прикладом є проєкт по збору коштів на халати лікарям — «Збираємо на костюми для вас, тому що ви захищаєте нас» (до речі, на цей проєкт платформа провела три хвилі збору коштів. І всі були успішно закриті).
«У 2020 році під час першого локдауну ми всі чітко усвідомили цінність лікарів та залежність наших життів від них. Тому створили проєкт по збору коштів на халати для медиків. Там були величезні суми — по 50 000 гривень на кожній з трьох частин, але ми закрили їх за декілька днів. Адже це трендова тема і кожен розумів її важливість». — додає Аліса.
Аудиторія активніше допомагає хворим дітям або безпритульним тваринам. У 2019 році на «ЗМІСТі» був проєкт під назвою «Собачі будки для пункту перетримки тварин», який громадські діячі успішно закрили, проте й через рік люди приходили до кав’ярні «ЗМІСТу» та хотіли «пожертвувати кошти тваринкам».
До речі, ще однією особливістю «ЗМІСТу» є те, що він також має кав’ярню та книгарню, які, до слова, знаходяться в одній будівлі з редакцією. Окрім того, що аудиторія має можливість особисто поспілкуватися з журналістами, ці два простори також є додатковим джерелом для зборів на проєкти. Адже 5 грн з кожної проданої книжки та 2 грн з кожного напою йдуть на рахунки відкритих проєктів.
Локальний краудфандинг: інструкція до дії
Для того, щоб запустити власний збір коштів, виданням потрібно не так багато. Перше, що необхідно мати медіа — хорошу репутацію. Також хорошу репутацію мають мати журналісти та редактори видання.
Далі — потрібна зрозуміла та максимально прозора платформа для збору коштів, аби людина розуміла, як пожертвувати, як побачити зібрану суму. Успіх полтавського видання «ЗМІСТ» у тому, що платформа для збору коштів є максимально зрозумілою та доступною читачам.
«На нашій платформі легко можна відстежити, скільки коштів зібрано та яку суму ще необхідно дозбирати. Також ми помічаємо всі втілені проєкти плашкою “реалізовано”, що теж має певний психологічний вплив на аудиторію. Також в описі кожного проєкту є контакти його автора, тому будь-хто може з ним зв’язатися, уточнити якісь деталі чи запропонувати свою допомогу» — говорить Аліса.
Донорам, які задонатили понад 100 гривень, «Конотоп.City», дарує свій мерч — магніти, чашки, стікерпаки, футболки та маски. Подарунок зазвичай залежить від внесеної суми.
І хоча перший проєкт «Конотоп.City» розробили власними силами, наступні заявки видання охоче прийматиме від містян. Але, знову ж таки, за умовою, що автор проєкту буде максимально занурений у свою ідею та прагнутиме покращити місто.
Так само й медіа, які планують або вже розробляють власну краудфандингову платформу, повинні розуміти, що і їхній особистий креатив є важливою складовою рецепту успіху проєкту. Видання має не просто відкрити збір коштів, — йому необхідно писати про проблему, просувати її в матеріалах, пояснювати чи то важливість кисневих масок в лікарнях, чи користь паркових лавок з сонячними батареями.
Насправді локальний краудфандинг — це певний симбіоз залученості до розвитку власного міста й розбудови якісних регіональних медіа, які цікаві аудиторії, мають крутий контент і головне — не залежать від політичних настроїв та забаганок місцевої влади і чиновників.
