22 травня стартує фестиваль «Книжковий арсенал». «Телекритика» обрала 10 нових книжок, перевидань і свіжих українських перекладів, які стануть у пригоді медійникам і журналістам, і які будуть представлені на ярмарку.
Нижче – книжки про те, як не потонути в морі фейків, як увійти до світу глянцю, як писати про непривілейованих героїв, і багато інших актуальних видань.
Для виживания у світі постправди
Дмитро Кулеба. «Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот»
Видавництво: #книголав
Видавці обіцяють, що книжка, написана дипломатом Дмитром Кулебою, буде цікава кожному, хто користується соцмережами. Та ми ж із вами розуміємо, що основна аудиторія для цього своєрідного підручника виживання від постпреда України в Раді Європи – це ті, для кого медіа – постійне середовище проживання. П’ять розділів книжки відповідають п’ятьом пунктам «дорожньої карти» Кулеби: 1) спирайся на реальність, 2) думай критично, 3) керуй емоціями, 4) відчувай спільноту, 5) взаємодій із державою. Звісно, курс молодого бійця проводиться на реальних прикладах (епілог, наприклад, називається «Ефект Бабченка»). Загалом, якщо хочете позбутися звички читати самі лише заголовки та розібратися в тому, яка інформація (не)їстівна у світі постправди, то дозвольте Кулебі бути своїм Беар Гріллзом.
Для вміння правильно формулювати
Сергій Гаврилов. «Всі крапки над “і”сторією. Сторітелінг для сценаристів, письменників і блогерів»
Видавництво: Pabulum
Слово «сторітелінг» давно вийшло за рамки курсів із creative writing. Тепер це – формат звернення до аудиторії і специфічне вміння, яке стане в пригоді будь-якому працівникові ЗМІ, у кадрі і за кадром. (Гаврилов додає, що навіть в освіті та політиці сторітелінг відіграє потужну роль – та чи нам цього не знати.) Хтось скаже, що всі схожі книжки – це пережовування знаменитої пам’ятки сценаристам від голлівудського продюсера Крістофера Воглера, яка, своєю чергою, є переробкою «Тисячеликого героя» Джозефа Кемпбелла. А ми заперечимо, що Воглер писав своє керівництво ще до появи Instagram, Telegram і до глобальної популярності Facebook – і вже точно не адресував його тим, хто цими благами користується. Цю прогалину заповнює книжка Гаврилова, а бонусом знайомить читача з дивними тваринами «Дедібабою» і «Суперколобком» (розділ «Сценарна структура»).
Для підкорення глянцю
Оленка Мартинюк. «Хочу в fashion! Як потрапити у сферу моди та залишитися в ній»
Видавництво: ArtHuss
Фешн-журналістка Олена Мартинюк читала курси в Києво-Могилянській академії, Kiev Fashion Institute і KAMA, оглядала Тижня моди, консультувала українські бренди, а тепер ділиться інсайдами з широким колом читачів. Звичайно, історії про роботу в fashion можна читати й безпосередньо в глянці – буде й коротше, й дешевше. Ось тільки запропонують вам, швидше за все, чергові сповіді про труднощі фотозйомок у Китаї або невиразні мотивувальні слогани. Мартинюк пропонує 200 сторінок конкретики, яка буде особливо цінною для тих, хто довгий час працював журналістом в іншій сфері та захотів перепрофілюватися. Тут є розділ, присвячений модній аналітиці, опис типового тижня глянцевого видання, список зі 100 людей в індустрії, яких потрібно знати, і навіть перелік джерел, які можна читати для натхнення; не кажучи вже про посібники з акредитації на тижні моди й складання резюме.
Шукайте також: Стенлі Маркус. «Магазин моєї мрії. Мемуари творця роздрібної імперії» («Фабула»)
Для підтримання інформаційної гігієни
Юлія Смаль. «Як я була ботом»
Видавництво: «Комора»
Юлія Смаль зізнається, що за сорок років життя випробувала не тільки «благородні» професії (такі як журналіст і вчитель), а й приземлені – вона торгувала кавунами, писала чужі курсові та навіть промишляла «ботоводством». Про те, як працюють «ботоферми», видано вже безліч розслідувань, особливо в світлі діяльності горезвісного «Ольгина» та низової інтернет-агітації за Трампа в 2016 році. Однак ця невеличка книжка написана від імені екс-бота, до того ж із акцентом саме на пострадянському просторі. Можна сприймати написане як іронічну сповідь, а можна – як недаремним спробу розставити крапки над «i» в питаннях розрізнення ботів, ломів, скриптів, тролів та іншої фауни, що мешкає в соцмережах.
Для розуміння азів
Сергій Квіт. «Масові комунікації
Видавництво: Києво-Могилянська академія
У будь-якій дорослій людині, яка побачила підручник серед списку цікавих новинок, прокидається ліричний герой пісні Pink Floyd, що вимагає, щоб учитель залишив його в спокої. Однак що поробиш: медіа – це сфера, в якій вчитися доводиться щодня. Тому ми пропонуємо вам завести друге видання «Масових комунікацій», яке доповнене популярними теоріями (глокалізація, моральне розмежування, медіатизація) і моделями (зокрема, журналістських цінностей). Загалом, усім тим, про що ви вже маєте уявлення, якщо стежили за нашою рубрикою «Телеетика» – а якщо ні, то саме час заповнити прогалини. До книжки увійшов аналіз як глобальних явищ на кшталт WikiLeaks, так і локальних – наприклад, суспільного мовлення в Україні.
Для етичних комунікацій
Таня Касьян. «Про що мовчать»
Видавництво: Book Chef
Необхідність швидко реагувати на інфоприводи й часом виносити оціночні судження грає з медіаперсонами злий жарт. Журналістам і телеведучим доводилося вибачатися за різне: у шоу Full Frontal with Samantha Bee, наприклад, якось висміяли ракового хворого, прийнявши його поголену скроню за «нацистську зачіску». Нещодавно NYT вибачалася за антисемітський шарж, а журналісти в Twitter брали назад свої слова про учнів католицької школи, які нібито «принизили» представників корінного народу. Та часом необхідно перевіряти не тільки свої факти, а й свої привілеї. Книжка Тані Касьян розповідає історії людей, позбавлених привілеїв – ромських жінок, трансгендерних людей, працівниць сфери сексуальних послуг, – і дає змогу поглянути на їхні ситуації з емпатією. Якщо вам часто доводиться писати або говорити на соціальні теми, ця книжка буде гарною підмогою.
Для гендерної грамотності
Скарлетт Кертіс. «Феміністки не носять рожевий та інші вигадки»
Видавництво: «Видавництво Старого Лева»
Це, звичайно, швидше лайт-чтиво – анотація до книжки чесно заявляє, що тут ви не знайдете всіх подробиць про фемінізм як рух. Однак допускаємо, що наші читачі й так чудово розбираються в основах, і на презентацію «Розмов про мистецтво та фемінізм» у рамках «Арсеналу» підуть і без підказки. Книжка Скарлетт Кертіс, своєю чергою, – це антологія яскравих поп-культурних прикладів того, як фемінізм допомагає окремим жінкам. Вона складена у формі збірника есе, серед авторів яких – Кіра Найтлі, Емма Вотсон, Сірша Ронан й інші зірки Голлівуду, а також дизайнери, письменниці, музиканти – як із країн першого світу, так і з місць, де жінкам заведено носити хіджаб. Вельми стане в пригоді піарникам і тим, хто професійно пише про бізнес і культуру – налаштувати оптику; здається, у нас досі не всі зрозуміли, чому «Вдова Маккейна прилетіла спостерігати за українськими виборами» – так собі заголовок.
Для розвитку лідерських якостей
Юрген Аппело. «Менеджмент 3.0»
Видавництво: «Фабула»
На противагу сповнених води книжок про лідерство, ця 400-сторінкова монографія заснована на максимально конкретних прикладах. І, незважаючи на те що підхід Agile асоціюється в основному з IT, вона стане в пригоді менеджерам у будь-якій сфері, і особливо – у сфері ЗМІ, учасники якої часом впадають у крайнощі від «креативного безладдя» до глибокої зарегульованості. Сідайте зручніше і дізнавайтеся, що таке емерджентність, принцип субсидіарності, меметика, автокаталіз, крос-функціональні команди і панархія – а головне, як усе це мумбо-юмбо допоможе вам у командній роботі.
Для орієнтації у сучасному світі
Френсіс Фукуяма. «Політичний порядок і політичний занепад. Від промислової революції до глобалізації демократії»
Видавництво: «Наш Формат»
«Наш Формат» представить цілий ряд перекладів книжок від авторів, яких заведено називати «публічними інтелектуалами» – тих же Нассіма Талеба і Джордана Пітерсона. Та якщо про актуальність (і адекватність) останнього можна сперечатися, то філософ і політолог Фукуяма – must read для українців; хоча б тому, що він постійно висловлюється про Україну, не жаліючи корупціонерів і популістів. Ця книжка – другий том циклу після «Джерел політичного порядку», та ви можете братися за неї, якщо хочете перейти відразу до справи (тобто, до сучасності). До речі, до цього видання Фукуяма написав спеціальну передмову, що розглядає розвиток демократії в Україні – хороший варіант для читання, якщо хочете орієнтуватися в політиці на глобальному, а не містечковому рівні.
Для душі
Олег Сенцов. «Жизня»
Видавництво: «Видавництво Старого Лева»
9 із 10 обраних нами книжок – це нон-фікшн, що само собою зрозуміло: усе-таки, коли радиш книжки «для справи», хочеться залишатися в рамках прикладної літератури. Однак обійти увагою стенди з художніми новинками було б блюзнірством – особливо з огляду на те, скільки анонсованих книжок зачіпають важливі суспільно-політичні теми. «Жизня» Олега Сенцова не претендує на месіанство – це тоненька (діліть кількість сторінок на два, тому що видання білінгвальне) книжечка автобіографічних оповідань, та вона дає змогу краще пізнати Олега таким, яким він був «до». «Це книжка для всіх, хто досі не знайшов відповіді на запитання, чому Олег допомагав українським військовим у Криму, чому відкрито говорив про розв’язану Росією війну, чому розпочав голодування і не просив про помилування», – йдеться в анотації. А ще це – перше видання прози Сенцова українською мовою.
