Наступна новина
Найдорожчий скарб. Антибіотики та резистентність до них
Журналіст: Доброго Вам здоров'я. В ефірі черговий випуск програми «Найдорожчий скарб». Сьогодні ми будемо говорити про антибіотики та резистентність до них.
Найперше питання — до Вас, Ларисо Михайлівно. Скажіть, будь ласка, те, що люди неконтрольовано вживають антибіотики, те, що люди п'ють різні ліки і, якщо мають можливість, колють різноманітні уколи — наскільки це серйозно на державному рівні, наскільки це серйозно в обласному департаменті охорони здоров'я.
Лариса Боришкевич, головний спеціаліст Департаменту охорони здоров'я ОДА з терапії: Проблема антибіотиків та використання їх у медичній практиці, і в сільському господарстві, і в інших галузях народного господарства стала глобальною і викликає тривогу не тільки у нашій країні, але вона стала глобальною і для всього світу.
У вересні на засіданні Генеральної асамблеї ООН теж піднімалось питання перед керівниками урядів багатьох країн у зв'язку з проблемою антибіотикорезистентності — тобто наростання нечутливості до антибактеріальних препаратів.
На засіданні Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я було проведено круглий стіл з питань антибіотикорезистентності і використання грам-антибіотиків у практичній, в першу чергу, медицині.
Проблема виникає у зв'язку з багатьма чинниками. Найперше — це правильне і неправильне використання препаратів при тих чи інших захворюваннях. Ми зараз ідемо до стандартизованого надання допомоги, і, в принципі, в усіх випадках, ми працюємо з лікарями, інформуємо і навчаємо правильно використовувати антибіотики і не зловживати ними.
Друга проблема — це, звичайно, проблема пацієнтів. У нас зараз є можливість в інтернеті, в результаті спілкування, в різній ненауковій літературі отримати рекомендації щодо приймання антибактеріальних препаратів. Але насправді така практика є дуже шкідливою для здоров'я також через те, що не ті антибіотики, або зовсім не використовують ті препарати, як треба, або використовують антибіотики не в тій дозі, або зовсім не ті групи антибіотиків, які потрібні для лікування захворювання.
Ще одна проблема — що навколишнє середовище зараз дуже уражене антибіотиками. Йдеться про сільське господарство, де широко використовують антибактеріальні препарати, йдеться про різні продукти, які мають високий вміст антибіотиків.
Антибіотики — це продукти життєдіяльності самих мікроорганізмів, які виділяють такі речовини, що знищують інші мікроорганізми. Але бактерії мають схильність до мутації, і протягом доби одна бактерія може дати близько мільйона потомства. І якщо вона одна буде нечутлива до антибіотиків, то всі інші її потомки теж будуть нечутливими до того препарату.
Найперше хвилює Всесвітню організацію охорони здоров'я, в глобальному масштабі, те, що з'явилось багато захворювань, особливо соціально небезпечних, які стають нечутливі до стандартної антибактеріальної терапії. Найбільше хвилює нас туберкульоз, малярія.
І серед загалу наших пацієнтів ми бачимо те, що багато інфекційних захворювань, які легко піддавались лікуванню, зараз потребують все інших груп препаратів — так званого другого, третього ряду, широкого спектру дії. Тобто ми переходимо від простіших антибактеріальних препаратів до складніших, з дешевших, скажімо, до дорожчих. А це проблемно не тільки для охорони здоров'я, але й для пацієнта.
І перспектива: чим лікуватися в майбутньому, якщо пацієнт уже отримував серйозні препарати?
Журналіст: Лідіє Миколаївно, хочеться почути, яка користь від антибіотиків — у першу чергу користь, і яка шкода від них?
Лідія Шеремет, доктор медичних наук, професор ІФНМУ, представник фармаконагляду МОЗ України: Коли Олександр Флеменг у 1928 році відкрив властивості пеніциліну, це, безперечно, було світове відкриття, яке надалі врятувало мільйони життів. З 1942 року, відколи пеніцилін був запроваджений в медичну практику, лікування пеніциліном завжди давало чудові результати.
Але слід зазначити, що спочатку доза пеніциліну була в межах 20 тисяч одиниць дії. На сьогодні ми говоримо про мільйони одиниць дії, які призначаються декілька разів на день. Чи є від цього користь? Безперечно, вона ще є. Але з кожним роком вона стає все меншою. Оскільки, на сьогодні ми маємо приблизно до 80% госпітальних штамів, які не є чутливими до пеніцилінів. І близько 95% так званих «диких штамів», зокрема стафілококів, інших -коків та паличок, які теж не є чутливими, оскільки в процесі еволюції у них виробляються механізми резистентності, які не дають нам можливості успішно боротися з цими бактеріями і інфекціями, які вони викликають.
На сьогодні ми можемо говорити про те, що, якщо так піде і надалі, то очевидно, через років 10–15 антибіотики втратять свою вагу як лікарські засоби в цілому, оскільки вони перестають бути ефективними і ними неможливо лікувати інфекційні захворювання — і найбільш розповсюджені, і ті, які зустрічаються рідко, але, на жаль, є смертельно небезпечними. Для цього є цілий ряд причин, які пов'язані з різними факторами — медичні, біологічні, соціальні, фармацевтичні — які призводять до розвитку резистентності або інакше кажучи, які усувають чутливість мікроорганізмів, а отже, які знищують ефективність лікування цими препаратами.
Журналіст: На сьогодні всі ми від великого до маленького знаємо, що нас годують бозна-чим. Будь-які медичні препарати можуть бути в харчових продуктах: і в м'ясі, і в молоці. Скажіть, будь ласка, наскільки серйозним є питання на рівні держави?
Лариса Боришкевич, головний спеціаліст Департаменту охорони здоров'я ОДА з терапії: Достовірних даних щодо кількості антибактеріальних препаратів, їхньої концентрації в продуктах, за даними медичної літератури чи статистичних даних, немає. Ми маємо інформацію, яку отримуємо з зарубіжних джерел, але, враховуючи те, що технології виробництва продуктів близькі — як у нашій країні, так і за її межами — можна сподіватися, що ці дані правдиві.
Згідно з цими даними, приблизно в 11 % м'ясних продуктів знайдено антибіотики, і від 25 до 40 % — в продуктах тваринництва знаходять сліди антибактеріальних препаратів.
Що планує Уряд і Верховна Рада України? ВР за рішенням круглого столу дала доручення різним розділам народного господарства, дотичним до цієї проблеми: посилення контролю, створення відповідних лабораторій, впорядкування відпуску антибактеріальних препаратів і бактеріальний контроль.
Журналіст: Лідіє Миколаївно, сьогодні ми досить часто стикаємось з такою проблемою, які лікування вірусів і антибіотики. Медики стверджують, що є віруси, яким категорично протипоказане лікування антибіотиками.
Лідія Шеремет, доктор медичних наук, професор ІФНМУ, представник фармаконагляду МОЗ України: Для того, щоб відповісти на Ваше запитання, слід знати наступне. Противірусних антибіотиків не існує взагалі. І їх ніколи не було. Є група противірусних препаратів різного походження. Але це не є антибіотики в тому розумінні, в якому ми говоримо, вживаючи цей термін. Тому абсолютно невиправданим є застосування антибіотиків при застуді і грипі, які не є ускладненими певними бактерійними процесами. Абсолютно невиправданим є застосування антибіотиків при нежитю, грипі, застуді, оскільки вони не впливають на вірус, але вони пригнічують нормальну мікрофлору організму. По-друге, вони паралельно викликають резистентність штамів інших бактерій, які надалі можуть викликати те чи інше захворювання, але тоді вони вже не будуть ефективними, оскільки в цих мікробів розвинеться резистентність.
Враховуючи те, що зараз ми маємо сезон грипу, ГРВІ і застуди, то слід пам'ятати про наступне: тільки після рекомендації лікаря можна починати вживати будь-які препарати. Та агресивна реклама лікарських засобів, яка є в усіх засобах масової інформації, вона виправдана, напевно, виключно тим, що вона дає змогу існувати цим засобам. Ми це розуміємо, але це не завжди розуміють пацієнти, які щиро вірять в те, що говориться.
Немає засобу, який вилікує грип. Ні симптоматичний, ні будь-який противірусний, з тих, що рекламуються, засоби не є ефективними.
Щодо антибіотиків — коли виправдане їхнє застосування. Як я вже сказала, звичайно, обов'язково після консультації з лікарем. А це означає: в тих випадках, коли є ускладнення, викликані бактеріями, які є чутливими до антибіотиків. Або це може бути, скажімо, в хірургічній практиці перед операціями з профілактичною метою. Але це винятково лікарська прерогатива — призначати препарати цих груп і використовувати їх з лікувальною чи профілактичною метою.
Журналіст: Не секрет, що будь-які ліки не тільки лікують, але й створюють проблеми для людського організму. Кілька слів про побічну дію антибіотиків.
Лідія Шеремет, доктор медичних наук, професор ІФНМУ, представник фармаконагляду МОЗ України: На сьогодні ми маємо близько 20 груп антибіотиків, різних за хімічною будовою, різних за механізмом дії, за впливом на певні види мікроорганізмів і які мають різні побічні ефекти при застосуванні.
Державний експертний центр МОЗ, в якому є відділ фармаконазгяду, власне здійснює спостереження і реєстрацію побічних ефектів ліків у цілому, в тому числі антибіотиків. Кожного року є підсумки в загальному по Україні, і ми робимо відповідні підсумки в нашій області, де визначаємо ті групи лікарських засобів, які найчастіше дають небажані ефекти.
Протимікробні засоби, в першу чергу, антибіотики, викликають близько третьої частини всіх побічних реакцій на лікарські засоби. Це не тільки в нашій області чи Україні, це загальносвітова статистика.
Які реакції ми бачимо найчастіше? Найчастіше повідомляється про те, що видно неозброєним оком, тобто алергічні реакції. Це закономірно для антибіотиків, оскільки вони мають білкове походження, як препарати грибкового походження. Але крім того, можуть бути набагато важчі ускладнення — ураження центральної нервової системи, аж до розвитку судом, особливо у дітей. Може бути пригнічення кровотворення — воно, як правило, є зворотнє, але це тяжке ускладнення. Можуть бути ураження печінки. Особливо часто ми бачимо такі проблеми, коли громадяни займаються самолікуванням. Безвідповідальне самолікування дає такі результати, частоту проявів побічних реакцій, зокрема антибіотиків.
Іноді неправильно оцінюється те, що виникає. Наприклад, препарати групи цефалоспоринів, які ми дуже широко зараз використовуємо, особливо в педіатричній практиці, крім алергічних реакцій, дисбактеріозу і розвитку резистентності можуть викликати ураження центральної нервової системи.
Декілька років тому у нас був випадок, коли батьки повідомили про те, що в дитини після початку приймання препаратів, з'явилися різкі головні болі, які нічим не знімалися. Дитина плакала від болю і не могли зрозуміти чому. Річ у тому, що цефалоспорини можуть викликати енцефалопатії — ураження ЦНС. Але, на щастя, вони є зворотні і після скасування препарату ці явища зникають.
Чи можна пам'ятати лікарю чи іншій людині про всі можливі небезпеки? Звичайно, ні, але вони описані в інструкції до застосування ліків. Не завжди громадянин, який немає медичної освіти, може оцінити те, що написано в інструкції. Тому, знову ж таки, тільки після призначення лікаря.
Крім того, в цілому світі, зрештою, і в нас є закріплено законодавчо, антибіотики — це є група препаратів, які повинні відпускатися з аптеки виключно за рецептом лікаря. На жаль, в Україні не всюди дотримуються цього правила, але ми сподіваємося, що рано чи пізно ми будемо дотримуватися букви закону і це дасть можливість дещо зменшити і побічні прояви, і розвиток резистентності — якщо ми зменшимо кількість необґрунтованих використань антибіотиків.
І ще одне. Існує хибна думка про те, що основна проблема розвитку стійкості бактерій до антибіотиків полягає в тому, що лікарі недобре призначають або пацієнти використовують необґрунтовано. Але за даними ВООЗ основна проблема — це використання антибіотиків у тваринництві. Оскільки тільки половина з антибіотиків, які виробляються в світі, використовуються в медицині. Інша половина — у ветеринарії. Звідси ми маємо дуже велику проблему, як антибіотикорезистентність.
Журналіст: Я щиро дякую за розмову і хочу нагадати нашим телеглядачам: самолікування дуже шкідливе для Вашого здоров'я. Це була програма «Найдорожчий скарб».
