На Прикарпатті досі не реабілітовані тисячі ворогів радянської влади

Категорія: Історія, Суспільство

Відновити історичну справедливість і повернути родичам загиблих право на чесне ім'я.  В архівах обласного управління СБУ зберігається майже сім тисяч кримінальних справ щодо людей, яких знищила каральна машина Радянського Союзу і яким у сучасній Україні відмовили у праві на реабілітацію. Серед тих, кого досі вважають злочинцями — чимало вояків Української Повстанської Армії. Чому так сталося і як виправити ситуацію, журналістам розповіли ініціатори проекту «Нереабілітована пам'ять».

Більше року тому громадська організація «Поступовий гурт франківців», спільно з часописом «Галицький кореспондент» започаткували дослідницький проект «Нереабілітована пам'ять». Його мета — розповісти прикарпатцям про історичні події часів української визвольної боротьби 20 століття. Розповісти через долі людей, яких радянська система назвала ворогами, знищила, а потім намагалася всіляко витерти саму пам'ять про них.

Серед тих, кому відмовили у реабілітації прокурори і судді вже незалежної України — повстанець із села Бовшів Ярослав Курляк. У 47-му його — живого, але важкопораненого — останнім серед товаришів витягнули з криївки. За кілька днів він помер у радянській в'язниці, не підписавши проти себе жодних свідчень. Однак це не завадило радянському суду посмертно визнати його винним. Донька повстанця пані Софія так і не знає, де поховали її тата. А в дитинстві не знала навіть свого прізвища, адже вони з мамою довго переховувались у чужих людей.

Героями стають, коли про них розповідають. Однак на перешкоді відновленню історичної справедливості часто стають якісь формальні юридичні зачіпки, розповідають ініціатори проекту. Як-от, учасників визвольних змагань досі можуть вважати винними у незаконному володінні вогнепальною зброєю. Ситуація покращилась після ухвалення законів про декомунізацію, які визнали боротьбу ОУН-УПА і відкрили архіви для дослідників. Хоча держава може і повинна зробити більше, переконані ініціатори проекту.

На разі, учасники проекту підготували подання до прокуратури з вимогою посмертної реабілітації людей, які були незаконно репресовані. А також — ініціюють широку інформаційну кампанію. Адже на думку дослідників, у архівних папках незаслужено забуті дивовижні історії, які можуть стати основою для вражаючих документальних і художніх фільмів.

 

---