З однієї крайнощі в іншу

Категорія: Фінанси, Економіка, Суспільство, Соціальна сфера

З однієї крайнощі в іншу. Так описують фахівці становище, в якому опинилася українська енергетика. Ще кілька місяців тому шахтарі скаржились на проблеми зі збутом. А вже сьогодні газового вугілля почало бракувати. Через літню спеку споживання електроенергії зросло, а разом з тим зросла і потреба у сировині для теплових станцій. Однак виявилось, що доведені до банкрутства вугільні підприємства не можуть наростити видобуток. Якщо терміново не вжити заходів, з настанням опалювального сезону країну чекає енергетична криза, прогнозує співзасновник Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.

«Ситуація на разі залишається непростою. Протягом всього червня місяця вугілля, передовсім, антрацитових марок, не постачалося на склади теплоелектростанцій. Це призвело до того, що зменшилися запаси з 2,3 до 1,4 тонн», — Дмитро Марунич, співзасновник Фонду енергетичних стратегій.

Проблема в тому, що антрацитне вугілля видобувають в основному на території зони АТО, а відтак спрогнозувати, чи будуть поставки та в якій кількості — нереально. Тому дефіцит антрациту Україна відчуває вже два роки. Натомість шахти, які працюють на спокійній території і видобувають вугілля газової групи, практично позбавлені державної підтримки. Як наслідок — постійне недофінансування, катастрофічні борги із виплатами працівникам. Ці шахти не можуть навіть зберегти видобуток на докризовому рівні, не те що наростити — констатує голова Незалежної профспілки гірників Михайло Волинець.

«Може так статися, що з настанням холодів наші шахти не здатні будуть видавати вугілля на-гора. Тому що проходка не ведеться, забої не оснащуються, не виділяються для цього кошти. Інвестицій ніхто не виділяє, тому що ситуація не стабільна. Корупція, як була, так і залишилася на тому самому рівні. Так само є смотрящі», — Михайло Волинець, голова Незалежної профспілки гірників.

Експерти переконані: єдине, що рятувало у попередні опалювальні сезони — теплі зими. Якщо цьогоріч зима буде морозяною, доведеться знову застосовувати віялові відключення електрики і терміново закуповувати вугілля в Південній Африці чи Австралії.

«Для того, щоб купувати вугілля в Південній Африці, потрібен час. Бо спочатку йде заключення контракту. Це мінімум два з половиною місяці. І по-друге, це цінові параметри. Якщо сьогодні вугілля з зони АТО, у підприємств, які зареєстровані в Україні, працюють по українському законодавству і платять податки в Україні, вугілля купують по ціні 1200–1300. То там цінові параметри зовсім інші. Це і 1900, і 2000, і 2200. Ми не знаємо як складеться ситуація на ринку», — Іван Плачков, голова ради Всеукраїнської енергетичної асамблеї.

Ще одна проблема, яка загострилась останнім часом — зростання аварійності на електростанціях. При чому не лише на теплових, але й атомних. Причина все та ж — постійне недофінансування та колосальні борги.

«Боргів на електроенергетичному ринку майже 40 мільярдів гривень. Це і борги енергоринку перед генераціями, і борги кінцевих споживачів перед енергоринком, це борги генерацій перед вуглепромом, це борги вуглепрому перед генераціями за спожиту електричну енергію. Там дуже і дуже складна ситуація», — Дмитро Марунич, співзасновник Фонду енергетичних стратегій.

Така ситуація створює суттєві загрози — констатують експерти. Вони прогнозують дефіцит електроенергії на рівні 1 мільйона кіловат годин. Адже без реального механізму повернення інвестицій енерговиробники не мають можливості вкладати кошти не лише у модернізацію, але й на те, щоб просто підтримувати обладнання в робочому стані. Очевидно, що для української економіки це може мати дуже тяжкі наслідки.

 

---