Небезпечна зона

Категорія: Надзвичайні ситуації

На Прикарпатті мешканці понад тисячі будинків, яких ще п'ять років тому мали відселити, досі живуть у небезпечній зоні. Їхні котеджі можуть будь-якої миті піти під землю. 2010 року частину міста Калуша та два сусідні села Сівка-Калуську та Кропивник оголосили небезпечною зоною через просідання земної поверхні, позаяк вони розташовані над пустотами соляних шахт, які вже кілька десятиліть не діють. Відселення людей з цієї території указом Президента України внесли до переліку невідкладних заходів. Однак за 5 років нічого так і не змінилось.

У Кропивнику — дві тисячі мешканців. Під загрозою чи не усі їхні домівки — близько 6 сотень дворів. До прикладу — подвір'я родини Коцан. Через постійне просідання землі Кропивник поволі перетворюється на болотянисту лагуну. Старожили пригадують, півстоліття тому на місці, де нині утворились соляні водойми, були житлові будинки.

Особливого клопоту сільські «озера» завдають у сильні дощі. Тоді частина будинків по-сусідству з водоймами на кілька днів залишаються відрізаними від світу. Затоплює усе.

Села Кропивник та Сівка-Калуська розташовані на території рудника «Ново-Голинь», тут видобуток калійних солей вели у кілька ярусів. А це — до ста метрів земної порожнини, над якою жилі будинки

Василь Петрів, колишній голова Калуської РДА: «У руднику Ново-Голинь, тобто село Кропивник, Сівка-Калуська виробітки проводились у кілька ярусів — в 4 яруси. І ця висота просідання може бути 40–50 метрів. І не мож буде спасти ті будинки, які будуть просідати під землю».

За попередніми підрахунками лише у Кропивнику потрібно відселити мешканців 586-ти будинків. Вони розташовані у зоні можливого впливу шахтових пустот. Щоби знайти для них нові безпечні земельні ділянки, селам, які офіційно визнані небезпечною зоною, потрібно виробити генеральні плани.

Михайло Барнич, сільський голова Кропивник: «Любий цей господар, якби він хотів побудувати гараж або перебудувати свій житловий будинок, він не має права, тому що нема генплану забудови. Псячу буду на фундаменті у селі не мож побудувати».

Василь Дзундза, голова Калуської районної ради: «Якщо в минулому році треба було скажем, для кожного населеного пункту по 350–400 тисяч. Це зараз треба удвоїти, як мінімум, у два рази. Тобто треба уже більше, як під 2 млн. Ні в районному бюджеті, ні в обласному таких коштів нема».

Прогнози науковців — невтішні: земля і далі буде просідати через порожнини видобувних шахт. Про це свідчить багаторічний світовий досвід.

Едуард Кузьменко, науковець Івано-Франківського університету нафти й газу: «Просідання буде відбуватись, але воно буде тепер поступово. І досягне більше, як десяти метрів. Ми прогнозуємо, що десь біля 15–20 метрів. І рано чи пізно ці села будуть, на превеликий жаль, на їх місці будуть солені озера».

Скільки часу мають мешканці калуського Кропивника — достеменно сказати не береться ніхто. Самі ж люди уже мало вірять, що про них згадає держава до того, поки не станеться непоправного.

 

---