Опікунів для диких тварин шукають на Прикарпатті

Категорія: Суспільство

Опікунів для диких тварин шукають на Прикарпатті. Таку акцію оголосили у Центрі реабілітації звірів, який працює при Галицькому природоохоронному парку. Сьогодні тут опікуються майже півсотнею чотирилапих та птахів. Чотирьом з них вже поталанило знайти опікунів, які допомагають коштами або харчами.

Уже вісім років поранені дикі звірі шукають прихисток у Галицькому національному природоохоронному парку, де працює один з перших в Україні Центр реабілітації диких тварин. Спершу нас знайомлять з Цезарем, рудим оленем.

Андрій Гембарський — начальник сектора Центру реабілітації диких тварин: «Взагалі-то він у нас з 12 року. Попав в Центр маленьким оленятком — от таким (показує). Буквально з пипки годували. Десь 4 місяці він пив коров'яче молоко».

А це — улюбленці малечі — аргалі, дикі гірські барани, прародичі домашньої вівці. Водяться у Альпах та Піренеях.

Андрій Гембарський — начальник сектора Центру реабілітації диких тварин: «У них великі очі і маленькі вушка. Вони водяться в гірських районах. Муфлон Європейський — в Європі, Альпах».

Уляна Семенчук вперше до галицького звіринця приїхала місяць тому. З того часу вона постійна відвідувачка. А недавно вирішила стати хресною для лиса Микити, який разом із старожилкою Центру Алісою очікує поповнення у рудому сімействі.

Уляна Семенчук, хресна мати лиса Микити: «Він скоро стане батьком. У них буде поповнення. Мені здалося, що їхня сім'я потребує зараз найбільше уваги».

Поталанило з опікунами ще трьом жильцям центру реабілітації диких тварин, вони знайшли своїх хресних. Ініціаторка цієї акції працівниця парку Оксана Ісарик каже, ідея визрівала давно, бо чотирилапим потрібні і харчі, і людське спілкування.

Оксана Ісарик, фахівець з екоосвіти Галицького НПП: «От Цезар у нас поки що без турботи, його напарниці. Муфлони, у вовчиці є, сарна європейська — козуля».

На сьогодні у Центрі перебувають майже півсотні тварин та птахів. Серед них є хижаки, яким щодня потрібне м'ясо.

Андрій Гембарський — начальник сектора Центру реабілітації диких тварин: «М'ясо йде 6–7 кг на день, включаючи і рибу. Зернових кормів йде 9,5–110 кг. Це кожен місяць цифри міняються, бо тварини котрісь випускаються, щось потупає».

Олег Гайдук, директор галицького НПП: «Порядка десь до 5 тисяч нам обходиться закупівля кормів. Немало, тому що це все йде з наших зароблених коштів».

Більшість тварин потрапляють до Центру у важкому стані, часом — на межі смерті. Тут їх виходжують, а потім випускають на волю.

Ірина Лисюк, ветеринар: «В основному це є браконьєрство. Птахи є стріляні — чого вже стріляти в сову і яструба? Ну, очевидно, просто летить та й стріляють».

Сьогодні у Центрі працюють над облаштуванням вольєрів, щоби вже незабаром поселити нових тварин.

 

---