Розпис писанок в художньому музеї.

Категорія: Мистецтво

Вчені археологи, мотивуючи своїми знахідками, стверджують, що звичай розмальовувати писанки походить в Україні ще з дохристиянських часів. Найстаріші орнаменти на писанках зберігаються ще й досі. Сучасні автори погоджуються з такими світилами археології як Олексій Уваров і Вікентій Хвойка.

Кімнату, де розписують писанки, неважко знайти за приємним ароматом розтопленого бджолиного воску. Саме так перед Великоднем пахне в імпровізованих майстернях музею мистецтв Прикарпаття. Учасники майстер-класу, школярі молодших класів, захоплені новим для себе видом ручної праці, яка в сучасному світі вже є мистецтвом. Орнаменти на писанках: геометричні, рослинні, зоологічні, антропологічні та побутові — писав професор Сумцов. Інший дослідник — Больсуновський запропонував таку класифікацію писанок: «трав'янки», «голубці», «гребінчик», «хрестик», «безконечник». А хлопчикам і дівчаткам зараз найголовніше опанувати найпростіші лінії, не обпекти пальці і не впустити писачок.

Хто ще ніколи не писав воском писанок, вперше мав би це зробити під наглядом вчителя, бо відкритий вогонь і розплавлений віск, якщо з ними перейти на ти, одразу відплатять опіком. Фарбування писанок відбувається лише фахівцем. На майстер-клас з розпису писанок діти принесли по два білих курячих яйця, все решту — забезпечують в музеї.

Перша писанка пишеться за взірцем, а друга фантазійна. У 2015 чорний колір, з відомих причин — табу. Закликаємо весну, позитив і мир. У цьогорічних учасників враження нові та незабутні.

У писанці поєднались вірування наших далеких пращурів і наші теперішні. Велика подяка тим людям, які підтримують зв'язок часів, терпляче навчають дітей і дорослих. Ниточка-павутинка від трипільського горщика до колайдера — тонесенька, але вона є. «Котилася писаночка з гори на долину…».

 

---