Буржуйки на солярці

Категорія: Технології

Прикарпатські ковалі навчилися виготовляти буржуйки, що не потребують дров. Аби змайструвати таку диво-піч знадобляться, усього на всього, труби, арматура та зварювальний апарат. А щоб вона запрацювала, треба підлити дизпалива. Просто і ефективно.

Один день потрібний, аби виготовити таку буржуйку. Адже її конструкція значно простіша, ніж у звичайної пічки.

Володимир Коневич, коваль: «З двох трубів діаметром 150 мм, товщина стінки від 3 до 5 мм. Нагору йде труба, тоншого діаметру 100–120 мм для витяжної труби, лапки, трубки, кранік — все».

Крім того, що вона не складна у конструюванні, то ще й економна.

Володимир Синишин, коваль: «Солярки там йде 150–200 мл».

Такі печі вже випробували на передовій. Потрібні вони і в тилу. Коли температура падає, без них — ніяк. Військові схвалили — тож тепер у майстерні лежать заготовки ще двох десятків майбутніх обігрівачів, які вже чекають на фронті. В польових умовах це дуже зручно. Потрібна тільки солярка. І 25-ти градусні морози не страшні!

У виробництво ці пічки пішли з інтернету. Волонтери Калущини знайшли схему у мережі і запалились ідеєю зігріти військових без дров.

Леся Мартиненко, волонтер: «Ми пам'ятаємо ще з Майдану, як складно доставляти дрова, а тут доставляти дрова по різних місцях. Це просто знахідка була і ми зразу її вирішили спробувати. Вона складається з двох труб, які потім, коли вони погорять, остинуть, їх можна скласти одна в одну і дуже легко переносити з місця на місце».

А першим змайстрував такі обігрівачі колишній військовий з Дніпропетровська Олександр Жембус. Він і виклав свою піч у неті. Тепер 3 такі буржуйки гріють українських солдатів на фронті. Аби їх було більше, бракує матеріалу. Його приносять люди. Проте для масового виробництва того не достатньо. Що стосується ковалів, то вони віддаються справі сповна. Працюють у вихідні і безоплатно.

 

---