Гуцульський фестиваль кераміки

Категорія: Мистецтво

«Мальований дзбаник» (себто — глечик) — назва гуцульського фестивалю кераміки, що відбувся у Косові. Кілька десятків майстрів-гончарів демонстрували свої унікальні вироби з глини з косівським орнаментом. На фестиваль у косівчан — великі сподівання.

Студент Косівського інституту Микола показує, як зі звичайного шматка глини народжується витвір мистецтва. Хлопець, який продовжує сімейну династію гончарів, за кілька хвилин ліпить дзбаник — символ косівського фестивалю кераміки. Та це тільки початок. На кінцевий продукт з дивовижним орнаментом знадобиться не один день клопіткої праці. Результати своєї майстерності на фестивалі у Косові демонструють кілька десятків родинних династій. Майже кожен виріб — неповторний, в єдиному екземплярі.

Андрій Бойчук майстер гончарства: «Є такий орнамент безкінечник, по цьому можна розрізнити космацьку кераміку. Чорна вона, тому що поливається молоком і задимлюється».

Мама, батько і дочка. Вся родина Троць теж займається гончарством. У їхніх орнаментах переважає зелений колір. Такі ж стародавні елементи — і на вишиванках, у яких прийшла сім'я. Така праця для сім'ї основна і приносить не лише задоволення, а й прибуток. Здавна кераміку могли собі дозволити не бідні люди. З того часу мало що змінилося. Ціна виробу нині може сягати кілька тисяч гривень. А все через складну техніку виконання, пояснюють косівські майстри.

Ігор Троць, майстер з гончарства: «Тут ідуть два випали, тут не малюється пензликом, а іде процарапка шилом, тобто це дуже складний процес».

Косівський орнамент горяни називають не інакше як своїм золотом. Його навіть номінували на здобуття статусу нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Але експерти надали перевагу Петриківському розпису.

Марія Гринюк, організатор фестивалю «Мальований дзбаник»: «Ми потерпіли фіаско і дуже прикро, бо така унікальна кераміка, як косовська — це таке геніальне явище у маленькому місті, але її знають у всьому світі. Насамперед за кольори, точну гаму і за сюжетну розповідь гуцулів про своє життя».

Поразка косівчан лише підбадьорила. Аби отримати престижний статус, горяни з другої спроби збирають документи і намагаються довести — їхня кераміка варта визнання.

Світлана Пахлова, експерт з питань нематеріальної культурної спадщини українського Центру культури досліджень при Міністерстві культури: «Технічно це може називатись як піар кампанія, але це теж має бути, тому що українці мають знати цей елемент в себе в країні».

Фестиваль — лише перша сходинка в боротьбі за престижну номінацію. Популяризувати унікальне мистецтво горяни планують на різноманітних заходах. В планах — і збудувати музей у вигляді гуцульського глечика. Звичайно ж, з косівським орнаментом.

 

---