Біженці з Луганська

Категорія: Суспільство

Нині тисячі мешканців східних регіонів України, втікаючи від терористів так званих ДНР і ЛНР, перебувають у центральних та західних областях держави. Багато з них знайшли тимчасовий притулок на Прикарпатті. Ними опікуються волонтери та працівники соціальних служб. А когось вирішили на деякий час приютити колеги. Так педагоги Івано-Франківського коледжу Львівського національного аграрного університету запросили до себе у гості декілька сімей працівників Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Колег з Луганська іванофранківці оточили увагою, надали житло у місцевому гуртожитку, опікуються ними, бажаючи, щоб гості почували себе, якомога краще.

Сергій Соколов, викладач Луганського університету імені Т. Шевченка: «В нас дуже на Україні гарні люди. Ми приїхали, як до себе додому. Підкупає щирість. На кожному етапі нам люди хочуть чимось допомогти. Ми приїхали сюди. Нас, як рідних, зустріли в коледжі Львівського аграрного університету. Є все. Вони забезпечили нас повністю».

Але, як би не було добре в гостях, думками мешканці Лганська все ж прагнуть додому, де залишили рідних, близьких та колег по роботі, деякі з них нині перебувають у рідному університеті.

Сергій Соколов, викладач Луганського університету імені Т. Шевченка: «Вони підтримують життєдіяльність університету: економлять електроенергію, слідкують, щоб був порядок, щоб не розграбували його. Були попадання в ВУЗ. Слідкують, щоб пожежники вчасно прибули. Вони дуже допомагають у врятуванні наших студентів».

Єдине бажання у всіх, кажуть гості, щоб цей жах якомога швидше закінчився. Але повертатися у рідне місто нині небезпечно, адже вони офіційно є ворогами так званої ЛНР.

Оксана Соколова, мешканка Луганська: «У нас в Луганську всі мешканці, які підтримують Україну, які щиро люблять її, які готові захищати стали ворогами ЛНР. Всі мої друзі, знайомі, колеги по майдану нашому Луганському змушені були виїжджати. Багато хто, на жаль, потрапив в полон».

Серед полонених — голова Луганської обласної просвіти, доля якого невідома досі. І таких випадків безліч. У місті, кажуть, панує страх і насилля.

А от кого мешканці сходу відкрито звинувачують у ситуації, що склалася у їхньому краї — це російську пропаганду, а надто — керівну еліту Донбасу. У цих людей, кажуть, нема батьківщини.

Прозріння, кажуть гості, нині приходить і до тих мешканців сходу, які ходили на сепаратиський референдум, на оплачувані мітинги, от тільки шкода, що дається воно, прозріння, надто дорогою ціною — життям справжніх героїв України.

 

---