9 серпня 2014 року / 04:03
Регіональний семінар
Категорія: Фінанси
У Львові відбувся регіональний семінар, на якому обговорили концепції створення Служби фінансових розслідувань. Підприємці Львівської, Волинської, Івано-Франківської, Закарпатської і Тернопільської областей висловили свої зауваження і пропозиції щодо становлення та діяльності СФР, тобто служби фіскальних розслідувань.
Служба фінансових розслідувань буде цивільною і об'єднає зусилля фахівців структур СБУ, УБОЗу, держфінінспекції, податкової міліції на боротьбу з корупцією, приховуванням податків, ліквідацією ганебних схем відмивання бюджетних коштів у приватні кишені. Кадровий відбір відбуватиметься на основі конкурсу. Основний критерій — фаховість, чесність і відданість справі.
Володимир Хоменко, перший заступник голови державної фіскальної служби: «Це повинна бути цивільна служба. Тут буде створений спеціальний підрозділ для захисту працівників, які будуть займатися цими серйозними питаннями і для проведення спецоперацій. Ця служба має бути підконтрольна. Щоб ті працівники, які будуть скоювати правопорушення, щоб несли відповідальність безпосередньо, а не тільки держава. Такий діалог дає користь, як для представників громадськості, так і для нас. Він відкритий».
Діалог був відвертим і зі знанням сьогоднішніх проблем. До контролю за діяльністю служби фінансових розслідувань активно залучатимуть громадськість. Першочергові завдання протидії злочинам у сфері економіки, викриття і покарання зловмисників, які відмивають суми в особливо великих розмірах. Основні принципи діяльності — прозорість і відкритість, зменшення тиску на бізнес, створення рівних правил для всіх. Основний механізм функціонування служби фінансових розслідувань — контроль внутрішнього аудиту після відкриття кримінального впровадження, дослідження фінансової звітності систем внутрішнього контролю та аудиту за рішенням суду. Функція аудиту залишається за державною фіскальною службою України. Правові аспекти створення служби фінансових розслідувань України отримали схвальні відгуки керівників міжнародних організацій. Використано досвід Швеції, Австрії, Італії, Польщі та інших розвинутих Європейських країн.