Освячення меморіальної дошки полковнику УПА Василю Андрусяку

Категорія: Історія

Освячення відбулося після Божественної літургії. Напередодні цієї події у громаді міста велися дискусії: чи варто пам'ятну дошку воїнові УПА встановлювати на стіні храму? Переважила думка, що українська церква без таких патріотів, як Василь Андрусяк, не могла б існувати, як і наше військо не могло б сформуватися і функціонувати без її допомоги.

Павло Андрусяк, онук героя УПА Василя Андрусяка: «Не було б, мабуть, ні українських січових стрільців, ні української галицької армії, ні української повстанської армії, якщо би перед тим велику просвітницьку роботу не провела саме українська церква. Разом із тим я думаю, що ми можемо сміливо сказати, що українська церква можливо би і не відродилася в такому об'ємі, в такій потузі, в якій вона є сьогодні, якщо би всі люди, які воювали за Україну, за свою церкву не пронесли цю віру через все своє життя»,

Зіновій Шкутяк, народний депутат України кількох скликань: «Якщо би не Андрусяк і не ті тисячі, десятки тисяч і сотні тисяч людей, які загинули за волю України, то цього собору б не було, і відповідно не було б, де ставити меморіальні дошки».

Полковнику Андрусяку у день загибелі був всього 31 рік, попри такий молодий вік, він уже мав за плечима багато значних перемог, які вселяли віру у світле майбутнє України.

У День героїв вшанували пам'ять і новітніх патріотів України, воїнів Небесної сотні та військових, які загинули у ці дні на сході України, а також помолились за збереження життя і здоров'я всіх, хто зі зброєю захищає Україну від агресора. Один із них — син пана Зіновія — Петро Шкутяк, який нині добровольцем бере участь у антитерористичній операції.

Зіновій Шкутяк, народний депутат України кількох скликань: «Я за цей період один раз з ним розмовляв. Я розумію, що вони там стараються обмежувати телефонні перемовини. Він завжди каже, що все нормально».

Нехай і надалі у нього все буде добре, нехай Господь оберігає усіх наших воїнів — звучало у молитві. І символічно, що одразу після освячення меморіальної дошки на присутніх полив теплий, рясний літній дощ, що, як знаємо, несе на землю життя й достаток. Хай же принесе він на нашу Україну ще мир і спокій.

---