Стародавній гуцульський промисел

Категорія: Мистецтво

Стародавній гуцульський промисел — ткацтво ліжників і досі існує на Прикарпатті. У селі Яворів, Косівського району таким ремеслом займаються майже у кожній хаті. Однак цю справу майстрині бізнесом не називають. Заробітки від збуту ліжників мізерні, а праця дуже важка.

Ось такий ліжник є надзвичайно теплий взимку і зовсім не парить влітку. Адже як і в давнину, його виготовляють лише з натуральної овечої шерсті і, при потребі, фарбника. Жодних інших складників — немає.

Василь Лосюк, директор Яворівського центру народного мистецтва «Гуцульська гражда»: «Ліжник — це екологічно-чистий продукт, він зроблений з овечої шерсті, на його виготовлення, як правило, використовується шерсть гірсько-карпатської породи овець, яка випасається тільки у Карпатах. Крім того, використовуються найбільше природні барвники, що теж екологічно чисті».

Продукування 1 ліжника може тривати більше місяця — спершу навесні овець стрижуть, далі вовна париться від двох до 4 тижнів, а потім її сушать і прядуть нитки. З готової сировини — ниток, ліжник, виготовляють до 10-ти годин.

Василина Романчич, майстриня: «Ттут у нас є нити — називається. Одні нити піднімають уверх, другі опускають униз і тоді у нас робиться переплетення так і отак і тоді ми зафіксовуємо таким, як у нас називається берто і так ми тчемо»,

Кінцевий результат у виготовленні ліжника — це вимивання гірською водою у спеціальному пристрої вавилі.

Світлана Павлюк, власниця вавила: «30–40 см тут збігається, дістає гарний вигляд».

Такий тривалий процес вартий результату — адже ліжник не лише забезпечить комфортний сон, а й лікуватиме.

Василь Лосюк, директор Яворівського центру народного мистецтва «Гуцульська гражда»: «Ліжник має і лікувальні властивості. Як і раніше, так і тепер ним лікують радикуліт і інші хвороби рухомого апарату, хребта, кінцівок».

Гуцули, адаптувавши свою традиційну стилістику ліжників до ринкових умов попиту і пропозиції, розпочали виготовляти також рель'єфну постіль, кожушки, пояси, шкарпетки та ковдри. Вартість ліжників не висока. Від 200 гривень за штуку. Заробітку на ньому мало, кажуть майстрині. Однак продовження справи своїх батьків для них значно важливіше.

Василина Романчич, майстриня: «Кожна майстриня у нас має задоволення від своєї праці. Поряд із тим, що виховує дітей, займається домогосподарством: там обходить свині, корови поряд із цим виробляємо. Це вже йде споконвіків, ми як би в цьому народилися».

В літній сезон ліжників продають більше, завдяки туристам. Гірша справа -зима. У цей час виживати на селі допомагають чоловіки, які на заробітках.

Василина Романчич, майстриня: «У нас сім'ї виживають заробітками. Бо чоловіки у нас заробітками, це будовами їздять у другі області, а жінки в основному вдома і це на дрібні розходи, дітей відправити до школи і ми не маємо з цего, аби ми утримати сім'ю».

Для того, аби давні ремесла гуцулів не занепадали, а навпаки відроджувались, нещодавно у Яворові створили Центр народного мистецтва «Гуцульська гражда.» Горяни сподіваються, що завдяки його роботі ліжникарство, як промисел не занепадатиме, а навпаки розвиватиметься. Відтак даватиме окрім задоволення від роботи, ще й добрий заробіток.

 

---