Ідентифікаційні картки дитини

Категорія: Соціальна сфера, Суспільство

Мар'яні п'ятнадцять років, але вже тричі вона намагалася піти з дому. Причина на перший погляд банальна — дівчину не розуміють батьки.

— Я в Драгомирчанах спала в свого хлопця, його мама дуже добре до мене ставилась, ніж моя мама. І після цього навіть з мамою не говорила.

Останній раз школярка зникла на довгих три тижні. Знайти таких підлітків як Мар'яна можна було б набагато швидше, якби мати більше даних про них, кажуть правоохоронці. Адже дуже часто батьки, як не дивно, знають про рідну дитину дуже мало.

Алла Лемчак, начальник кримінальної міліції у справах дітей УМВС в області: «Про друзів, чи користується дитина соціальними мережами, чим займається, як проводить час, особливі прикмети. Інколи фотографії навіть немає у батьків».

Не лише про це знати, а й записати у спеціальну книжечку радять батькам працівники міліції. Ідентифікаційну картку дитини створили ще півроку тому. Тоді батьки неоднозначно сприйняли подібний проект, побоюючись, що інформація про дитину може бути використана проти неї. Ініціатори до зауважень дослухались і в чергове заспокоїли.

Євген Загудаєв, заступник директора проекту: «Цю картку не збирають органи працівників міліції, ця картка для батьків. Змінили назву цієї картки і додали певні роз'яснення для батьків, що це за картка».

Деякі дані, як от паролі в соцмережах, автори проекту не включили. Батьки — проти. А даремно, кажуть правоохоронці. Маскуючись під підлітків, їм простіше знайти зниклих дітей. Крім того, у соцмережах підлітки створюють цілі групи на тему — Як втекти з дому.

Віталій Гев'юк, старший оперуповноважений сектору кримінальної міліції у справах дітей УМВС в області: «В групі зареєстровано 14 чоловік і тут починається — »Я не хочу жить, я хочу уйти«. Вони один одному розказують, як можна піти, куди можна піти, де можна переховуватися, як. Все це вони описують на даній сторінці».

Картки, кількістю 2000 примірників, почали роздавати в центрі Івано-Франківська усім охочим батькам. Допомагають у цьому юні міліціонери та пластуни. Батьки, які підходять до інформаційного намету, проект схвалюють.

Лариса Фарбатюк, мама: «Якщо чесно — я бачила по телевізорі. Ну і заповню, якщо пропадуть діти, надіюся, що будуть шукати».

Андрій Горейко, батько: «Звичайно, краще убезпечити. Безпека, як кажуть лишньою не буває».

Кількість зниклих дітей щоразу більшає. На Прикарпатті з початку року таких було 18-ть. Одного хлопця шукають дотепер. За статистикою правоохоронців, втікають підлітки віком від 11 до 16 років. В основному це діти із сімей із середнім достатком.

---