Партнерство з НАТО - рішення нових проблем

Категорія: Політика

4 квітня виповнюється 65 років від часу, коли створили НАТО. Цими ювілейними днями на Прикарпатті відбулася дводенна міжнародна конференція під назвою «Партнерство з НАТО — спільне вирішення нових проблем. Східно-Європейський і Кавказько-Каспійський виміри». Звичайно, найактуальніше звучало питання безпеки України та інших держав Східної Європи в умовах військової агресії Росії. Конференцію організували Донецька громадська організація «Центр міжнародної безпеки», ПНУ ім. В Стефаника, громадська організація «Центр політичного моніторингу» за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні.

Політика офіційного Кремля проти України заставила весь світ переосмислити основні виклики, які впливають на сучасну спільну безпеку. На конференції обговорили основні пріоритети в рамках партнерства з НАТО у контексті змін безпекового середовища на європейському просторі внаслідок Кримської кризи. Програма «Партнерство заради миру» потребує реформування і змін. Науковці, політологи, міжнародні експерти, керівники центрів НАТО, військові аташе посольств вели діалог, як далі планувати колективну безпеку і, як конкретно НАТО може допомогти Україні в цій надто складній ситуації.

Олексій Мельник, директор програм з питань міжнародної безпеки Центру Разумкова: «Наскільки я розумію про вступ України в НАТО поки-що дискутується. Відповідь на це питання не є однозначною. Наразі я би говорив про розширення і поглиблення стратегічного партнерства з НАТО. Найбільш доцільна модель цього партнерства — це зразок таких країн, як Швеція, Фінляндія, які розвинули партнерство до рівня, коли вони є абсолютно сумісними з НАТО, коли вони є членами безпекової спільноти. Вони користуються майже всіма правами і виконують обов'язки, крім статті п'ятої, яка є ключовою Вашингтонського договору — стаття про колективний захист членів НАТО».

Учасники міжнародної конференції мали можливість, за допомогою скайпу, спілкуватися з заступником помічника Генерального Секретаря НАТО. З Брюсселя ще раз констатували повне засудження агресивної політики Путіна. Крим однозначно вважають територією України, а військову присутність НАТО в Європі перерозприділять ближче до Східних кордонів. Україні надаватимуть допомогу технічну і навчальну. З Росією в НАТО заморозили цивільні і військові зв'язки. Можливий лише політичний діалог для врегулювання конфлікту. Хоча російські експерти не вважають політику Кремля агресією.

Сергій Маркедонов, доцент кафедри Російського державного гуманітарного університету: «Дуже часто і в Україні, і у Грузії розглядають російську політику, як те, що Росія чогось хоче. Завжди і від Росії чогось хочуть, а Росія відповідає на ті чи інші дії. Що хоче Росія? Позиція така — це позаблоковий статус України. Питання Криму зараз, в плані того, щоб віддати назад Україні, вирішуватися не будуть. Що стосується того, що хтось може на щось зазіхати, то може будь-хто на все зазіхати завжди. Це нормально в міжнародній політиці. На сьогоднішній момент говорять про війну. Я чесно кажучи поки не бачу Одеського фронту, Прикарпатського фронту, поки військових дій не робиться. Конфронтація є, кризис є, але говорити про війну — поки немає і я надіюся, що не буде».

Представники академічних кіл та міжнародні експерти з Грузії, Польщі, Литви, Молдови, Казахстану, а також з провідних вишів та наукових центрів України, висловлювали своє бачення виходу з кримської кризи та відвернення реальної загрози війни, яку може розпочати офіційна Росія. Думки експертів.

Аудріус Скайтіс, президент Атлантичної асоціації у Вільнюсі: «Ми думаємо, що є така загроза війни. Європа завжди довго думає, тому що вона не дуже вірила, що в нинішньому столітті можна такі дії проводити, як зробила Росія. Ми весь час є каталізатором. Прибалтійські країни, Польща в НАТО і в Європейському Союзі, які хотіли прикорити ці процеси, оборонні процеси, щоб ми були готові».

Ніка Чітадзе, професор Чорноморського міжнародного університету у Тбілісі: «Враховуючи той фактор, що Росія продовжує імперіалістичну політику, на даному етапі проти України, порушуючи всі принципи міжнародного права, окуповуючи незаконно територію Криму, то в цій ситуації одним із головних пріоритетів є максимальна інтеграція в Євроатлантичні структури».

Ігор Тодоров, професор Донецького національного університету: «Протиставлення Росії Заходу і цілковита руйнація існуючої системи міжнародного права, міжнародних відносин, все це жахливо. Виходячи з економічних чинників, Росія дуже залежна від Заходу. Україна зараз є ареною боротьби з імперією зла. Треба захищати Україну, тому що вони захищають себе».

Питання членства України в НАТО — це питання часу і суттєвої підготовки основної платформи для цього, мовиться про економічне, юридичне, фінансове, технічне, кадрове, військове підгрунтя. Європа, як і весь світ розуміє, що сьогодні, як ніколи стоїть загроза не тільки територіальній цілісності України, а колективній безпеці на міжнародному рівні.

 

---