27 березня 2014 року / 01:26
Письменниця і журналіст Юлія Головчин презентувала книгу
Категорія: Мистецтво
Молода письменниця, журналістка, автор програм на радіо «Дзвони», Юлія Головчин презентувала власні збірки притч. Перша частина видрукувана у 2012-му році. І вже знайшла своїх читачів. Тепер в світ вийшло продовження.
Письменниця Юлія Головчин презентувала свої книги широкому загалу. До обласної наукової бібліотеки зійшлися друзі, колеги, поціновувачі її таланту. Книги отримали схвальні відгуки літераторів
Євген Баран, голова ОО спілки письменників України: «Серед молодих дебютів — це єдиний, який я знаю, що звернувся саме до такого жанру. Там є дуже гарні історії. Там є глибокі висновки. Там є спроба заглянути в людину, в психологію людини. Вся структура книжки базується на внутрішньому розумінні чи бажанні зрозуміти людину».
Критики відзначають її готовність до серйозної бесіди. А ще говорять про внутрішню мудрість і доброту, якими дихають збірки.
Ігор Ящур, гість презентації: «Це пропагується в цих притчах — це люди, любов до людини, до Бога, до природи, духовність людська, щирість, терпіння».
Незважаючи на молодість, Юлія Головчин має чим поділитися з читачем.
Юлія Головчин, автор книги: «Мені подобаються короткі історії, які мають смислове закінчення. Кожна людина в житті кудись спішить. Вона забуває про їду, про сон, про власних дітей, чи навіть про батьків. І коли минає життя — приходить старість і тоді виникає питання: «Куди? Навіщо я бігла»».
Притчі, повчальні алегоричні оповіді, це, традиційно, біблійний жанр. Тому те, що автор-початківець звернувся саме до цього жанру свідчить про духовну зрілість та готовність внести свою лепту у те, щоб змінити світ на краще. Саме таку мету і ставить перед собою Юлія Головчин. Духовенство зустріло її ініціативу дуже схвально.
О. Йосафат Фітель, ЧСВВ ігумен-парох монастиря отців Василіян парафії Царя Христа: «Дуже сподобались. Тому що у них є золота така біблійна нитка, в якій намагається автор донести красу Божого творіння, закликати до любові Бога і ближнього, побачити все те, що навколо нас відбувається під кутом віри, доброти, поваги, любові, пошани до іншої людини. Читаючи ту чи іншу притчу, людина мимоволі входить в таку глибінь пізнання самого себе».