Довгожителька

Категорія: Суспільство

Виросла разом із старшою сестрою, котру під час Другої світової війни німці вивезли на роботу до німетчини. Звідти жінка не повернулась, а дві її доньки залишилися на вихованні у Катерини Іванівни. Переживши війну, вона поставила на ноги двох племінниць, а свою сім'ю так і не створила. Рідні кажуть, що у бабусі Катерини не склалося з дівоцькими справами, хоч кавалер у жінки таки був.

Мирослав Буряк — двоюрідний онук Катерини Козак:"Вона каже, що як помре, щоб її поховали у вельоні, бо вона ще дівчина."

Практично ціле життя Катерина Козак провела у рідному Хотимирі. Там жінка працювала у колгоспі, вирощувала качок. Коли вийшла на пенсію, то поралася на власному городі. Двоюрідна праправнучка Світлана Сирохман пригадує, що бабуся полюбляла доглядати за полуницями.

Світлана Сирохман — двоюрідна праправнучка Катерини Козак:"Ще років <nobr>7–8</nobr> тому доглядала за полуницями, а того року збирала картоплю. Вона також любила збирати ягоди, перебирала кукурудзу, фасолю.»

Бабуся Катерина ніколи не хворіла. Застуду завжди лікувала травами та ягодами. А спала тільки на твердій поверхні. Там їй було найзручніше, пригадцють рідні. Вже рік як Катерина Іванівна переїхала з рідного Хотимира до Коломиї. Жінка має чудовий зір та читає напам'ять Шевченковий "Заповіт".14 лютого найстарша жителька Землі (хоч і не офіційно) прийматиме гостей у свій 117 — й день народження. Тоді Катерина Козак ще планує пригубити келих шампанського чи вина.

---