Хаотична забудова Івано-Франківська

Категорія: Соціальна сфера

У 1956 році, в тодішньому Станіславі, офіційно здали в експлуатацію міське озеро, аж 30 гектарів водного плеса. Подивитися на рукотворне чудо збігалися звідусіль. Озеро стало найулюбленішим місцем відпочинку мешканців та гостей міста і влітку , і зимою.

Навіть, оцих відчайдузів не лякає зимова стужа. Ще тоді у 50-х, кругом озера засадили сотні дерев та різноманітних кущів. Здебільшого- це були плакучі іви та верби, можливо для зміцнення берегів. Стверджують, що при такій убогій різноманітності дерев, тут було красиво, тут було багатолюдно. З часом дерева всихали, їх вирубували, а натомість нічого не садили. Правда кажуть, що на початку 80-х, була спроба збудувати тут дитячий аквапарк. Ось тут було невеличке озерце і саме тут планувався дитячий майданчик.

Але влади мінялися, все забувалося, водне плесо засипали і наступив будівельний хаос. Одноманітні та без будь-якого архітектурного смаку монстри з бетону та цегли, стали насуватися на колись непогану відпочинкову зону. Може і комфортно тут жити. Свіже повітря, а щоб вигляд був прекрасним на озеро, дерева позрізали. Бо не прості люди тут мешкають. А мене, простого Івано-Франківця, болить серце, а якщо комусь збреде в голову, ще 30 гектарів водного плеса засипати і звести новий мікрорайон з бетону, цегли, всіляко буває. Бо не той вже Івано-Франківськ і люди вже не ті.

---