Брудна вода

Категорія: Екологія

Колись вони своєю водою зціляли, а нині самі потребують допомоги. Гірські річки Прикарпаття поволі перетворюються на канави. Про це засвідчили останні дослідження води. Невтішні і прогнози екологів. Громадськість забила на сполох і запросила експертів до обговорення, аби визначитися, як бути далі.

Критична точка. За прогнозами екологів гірським рікам жити залишилося недовго, якщо люди не отямляться. Науковці кажуть, річки здатні самоочищуватись, але через теперішнє навантаження природа безсила. Винними називають самих людей, котрі проживають біля води і не шанують природу. Крім того, на стан води у річках суттєво впливає стрімкий розвиток рекреаційних об'єктів та відсутність очисних споруд у них.

Людмила Архіпова, завідувач кафедри туризму ІФНТУНГ: «Будівництво очисних споруд безперечно потрібно, причому самого найвищого ґатунку. Якщо ми досягнемо рівня очищення стічних комунальних вод на рівень 99%, то це буде просто супер».

Володимир Красноштанов, еколог: «Від самої Говерли — Заросляк — очисні не працюють. Нижче — Ворохта, взагалі очисні не працюють. Там було двоє очисних, жодні не працюють. Ці стоки скидаються у воду без очищення, а там є такі об'єкти, як туберкульозні санаторії».

Останні дослідження гірського Прута підтвердили побоювання екологів. За їхніми результатами вода не годиться навіть для господарських потреб, а купатися у річці небезпечно для здоров'я.

Роксолана Іванішак, головний лікар Надвірнянської районної СЕС: «Показник 700 тисяч, коли вода річки має такий показник — дана вода не може використовуватись для господарсько-питних потреб, тому що це є завідомо забруднена вода і, напившись такої води, можна захворіти».

Вихід із критичної ситуації є,- переконані експерти. Єдиний правильний шлях — вплинути на людський фактор пропагандою або штрафами.

Людмила Архіпова, завідувач кафедри туризму ІФНТУНГ: «Отримання певних сертифікатів передбачає вирішення цих екологічних питань, тому що туризм і заклади розміщення дають приблизно 5% екологічного навантаження на навколишнє середовище».

Володимир Красноштанов, еколог: «Головне — це гласність, якої боїться влада, тому що якщо її показують по телебаченню, що це погано, вона вже не зможе сказати, що це добре. Доведеться під тиском громадськості і преси приймати правильні рішення».

Головний еколог Прикарпаття каже, що найбільше вболівати за проблеми навколишнього середовища мали б представники місцевого самоврядування. Вони відповідають за це перед законом.

Ігор Яківчук, обласна екологічна інспекція: «Голови сільських рад несуть персональну відповідальність за збереження навколишнього середовища».

Тетяна Пришляк, голова громадської організації «Воля»: «Наступним нашим заходом спільним із Карпатським національним парком буде такий самий круглий стіл, або конференція із залученням ширшого кола представників місцевого самоврядування і міських депутатів Яремче, і сільських голів населених пунктів».

Перший крок зроблено, бо про проблему заговорили вголос, — впевнені громадські активісти. На цьому зупинятися не будуть. Уже планують наступну зустріч, але на цей раз до громади та експертів долучать представників місцевого самоврядування і разом розроблятимуть конкретні кроки задля очищення гірських річок.

 

---