Лемківська писанка: крапки і коми

Категорія: Мистецтво, Релігія

Напередодні Великодня популярними стають майстер-класи з писанкарства. В селі Микитинці Івано-Франківської міськради уже кілька років поспіль древньому ремеслу навчають усіх охочих. Цього року знані писанкарі показують не лише звичні для краю карпатські орнаменти, а й оригінальні лемківські.

У народному домі села Микитинці пахне гарячим воском та фарбами. Люди — від малого до великого — прийшли на майстер-клас із писанкарства. Цього разу вчаться розмальовувати лемківські писанки.

«Будуть робитися крапки і коми. І з тих крапок можна різне щось зробити», — розповідає охочим писанкарка Анна Кирпан.

В одній руці — куряче яйце, в іншій — писачок. Олег вимальовує на писанці свої узори. Робить це впевнено, адже не вперше відвідує подібні майстер-класи.

«Я був того року, писав уже писанки, і прийшов ще раз. Мені дуже сподобалося, я прийшов, щоб написати ще одну», — розповідає юний Олег Горлов, учасник майстер-класу.

Серед учасників — і зовсім маленькі діти, і люди старшого віку. Дехто писачок бере до рук вперше в житті.

«Хоч я й дотримуюся традицій, і дуже люблю писанки, але сама ніколи не писала, — говорить Оксана Іванишин, учасниця майстер-класу. — Це вперше сьогодні я сиджу і вчуся писати писанки. Дуже, дуже тяжко».

Лемківська писанка має свою давню історію та традиції. Рисунок, який виводиться шпилькою, переважно графічний — вона проста у виконанні. На Великдень у кошику лемків розписаних яєць завжди було багато, згадує Анна Кирпан.

«Гуцули писали мало, але шедеври, а тут був інакший принцип, — роз'яснює вона. — Протягом посту яйця залишалися невикористаними, дуже багато яєць, і з них усіх робилися писанки».

Майстриня доводить уже багато років — навчити писанкарству можна кожного. Головне — бажання. Пані Кирпан сподівається, що серед учасників майстер-класу у Микитинцях хтось впізнає рідні орнаменти, бо чимало лемків колись оселилися саме в цьому селі.

«Є частина села над річкою, що називається «рінь», і там є переселенці з межі Лемківщини і Надсяння, — говорить пані Кирпан. — Я не знаю, чи вони є тут, але вони би мали всі писати такі писанки».

Це другий безкоштовний майстер-клас у Миктинцях. У селі планують зробити їх традиційними. Адже навчатися писанкарству щороку прагне все більше людей, а місцева влада зацікавлена у відродженні національних звичаїв.

«Як бачимо, молодь зацікавлена, і не тільки молодь, але і старше покоління, — говорить Ірина Паращук, завідувач сектором народного дому села Микитинці. — Адже зробити власноруч писанку — це для себе подарунок перед Великодніми святами».

Розмальовані писанки учасники майстер-класу заберуть із собою — аби освятити та подарувати найдорожчим людям.

---