ОТБ «Галичина» цілодобово в ефірі на 26-му телевізійному каналі. Телесигнал охоплює Галицький, Тисменицький, Тлумацький, Богородчанський райони та м. Яремче(25ТВК). Частково покриті Калуський, Коломийський, Рогатинський, Надвірнянський, Верховинський(33ТВК) та Городенківський райони...
Отруйна рослина влітку знову завдає клопоту. Вона не лише засмічує поля, а ще й загрожує здоров'ю людини. До лікарень Івано-Франківщини тільки за червень звернулося більше десятка прикарпатців з опіками. Медики кажуть, з кожним роком кількість таких пацієнтів зростає.
Від початку літа в опіковому відділенні обласної лікарні вже побували десятеро пацієнтів, усі вони постраждали від борщівника. Мали необережність торкнутися рослини, кажуть лікарі.
«Спочатку почервоніння, потім пухирі, потім пухирі тріскають, — розповідає завідувач опікового відділення Івано-Франківської обласної лікарні Костянтин Кіршак про отруйну рослину. — Вона є досить небезпечною. Тому що вона створює хімічний поверхневий опік.»
Найбільше від борщівника потерпають діти, косарі та відпочивальники, — кажуть медики. Ось він, заввишки з людину, буйно цвіте поряд з пшеницею. А ще 30 років тому цю культуру селекціонери вважали цінним кормом для худоби. Під посів борщівника виділяли цілі земельні ділянки.
«Худоба її не дуже так поїдає, і поступово вона вибула як кормова культура, — говорить Іван Андрусишин, заступник начальника Державної інспекції захисту рослин Івано-Франківської області. — Її перестали вирощувати, а саме насіння залишилося, і воно так полегенько поширилося, і вже на сьогоднішній день вона стає як шкідлива культура.»
Борщівник — справжній головний біль і для дачників. Богданові Курилу не раз доводилося скошувати його на своєму городі.
«Не було цього борщівника, — запевняє господар. — От не знаю звідки він тут появився, насіялося. Раз в рік скошуєм.»
Вивести цю культуру складно, кажуть аграрії, вона доволі стійка. Різні шкідники її теж оминають. Єдиний спосіб боротися з борщівником — періодично скошувати. Найбільше ця рослина поширюється на необроблених землях. А таких на Прикарпатті — майже 50 тисяч гектарів.