Всі знатимуть імена жертв і злочинців Дем'янового лазу

Категорія: Суспільство

Іванофранківці вшанували пам'ять жертв комуністичного режиму. У Дем'яновому лазі урочисто відкрили оновлений меморіальний комплекс, який тепер вражає відвідувачів страшною правдою про злочини комуністичного режиму.

Наприкінці червня 1941 року органи НКВС масово розстрілювали в'язнів Станіславської тюрми. Всі тіла звозили в урочище Дем'янів лаз. 20 років тому представники товариства «Меморіал» почали тут розкопки, які і розкрили страшну правду. Сьогодні імена жертв репресій та їхніх убивць можна побачити у музеї. Його відкрили напередодні сумних роковин.

Серед закатованих енкаведистами були священики, студенти, представники інтелігенції, вояки ОУН-УПА. Уже 60 років не може розшукати свого батька Ганна Семенівна. Його арештували у 41-му році, потім повідомили, що тіло захоронене у Дем'яновому лазі.

«Цимбалістий Семен Григорович, — говорить не стримуючи сліз Ганна Кучмій. — Я мала тоді 4 роки, я маленька була. Кожний день на всіх розкопках була, кожного дня, але я що я могла знати, все спотворене, більше я нічого не знаю».

Документи, архівні, матеріали, особисті речі закатованих і навіть їхні черепи з отворами від куль — все, що знайшли дослідники в могилах тепер доступне для огляду в музеї жертв комуністичних репресій. Всі ці експонати члени товариства «Меморіал» збирали більше 20-ти років. Вже від перших знахідок волосся ставало дибки.

«Коли почали розкопки, то на свято Марії знайшли перші останки жінки, в якої на грудях колючим дротом були прив'язані останки дитини, — розповідає доглядач музею Юліан Куйбіда. — Тобто маму замучили разом з дитиною. І невідомо, чи та дитина була розстріляна, чи та дитина впала в яму живою і її там замучили».

Ініціатор розкопок у Дем'яновому лазі — голова Всеукраїнського товариства «Меморіал» Роман Круцик. Він згадує, як в урочищі знайшли три великі могили, а в них — більше півтисячі закатованих. Імена жертв тепер можна прочитати в музеї. Його унікальність в тому, що тут представлено дані працівників НКВС, які здійснювали розстріли. Усіх — від офіцерів до рядових. Серед 377-ми прізвищ переважають росіяни, євреї, українців практично немає, відзначає голова «Меморіалу».

«Повний склад НКВД на вході — це ми тут започаткували в музеї люстрацію, — говорить пан Круцик. — Ми показали, тому що живуть їхні діти і вони на високих постах. І склад тюрми є. І я вже можу назвати десять осіб, їхніх внуків, дітей, які сьогодні, на жаль, на високих посадах».

Участь у відкритті музею та вічі-реквіємі взяли представники обласної влади і Президент України. Віктор Ющенко закликав позбавитися від комуністичних ідолів, які досі височать у багатьох містах і селах України.

«На цьому тлі особливо цинічно виглядають будь-які спроби обілити Сталіна, заперечити чи применшити катастрофу Голодомору, виправдати масові репресії 20-тих, 30-тих, 40-их чи 50-их років, — говорить пан Ющенко. — Ці спроби не принесуть нічого окрім ганьби. Ми не допустимо реваншу посткомуністичних сил. Жертви і кати — це завжди дві сторони одної трагедії».

На вічі виступила і генеральний директор обласного телебачення «Галичина» Ольга Бабій. Вона була однією з перших, хто насмілився висвітлювати тему Дем'янового лазу у 1989 році.

«Перед нами непроста дорога, але ми подолаємо її зі своїм президентом, Віктором Ющенком, — визнала перед учасниками віче пані Бабій, — з людиною, яка називає українськими іменами своїх дітей, яка вдома розмовляє українською мовою, яка не цурається нашої вишиванки, яка приходить з нами у наші дем'янові лази».

Жертвами комуністичних репресій стали сотні тисяч українців майже у кожному регіоні нашої держави, зауважили учасники віча. Та найбільше постраждала Західна Україна — у 1939–1941 роках тут загинуло півтора мільйона осіб.

---