7 жовтня 2009 року / 10:20
Про гуцульську культуру можна говорити жартами і піснями
Категорія: Культура, Мистецтво, Туризм
Роман Кумлик — незвичайний чоловік. Він не просто збирає давні музичні інструменти. Відвідувачам свого приватного музею він з охотою заграє на кожному з них. Віртуоз віддавна колекціонує ще й давній гуцульський одяг, предмети побуту, знаряддя праці, грошові знаки різних часів, а ще розважає туристів безліччю гуцульських співанок, шлягерами під звуки народних інструментів та й просто розповідями з життя горян.
В домашній музей Романа Кумлика, який розташовано у Верховині, щодня навідуються туристи з України та з-за кордону. Знаходиться багато охочих побачити розмаїття стародавніх інструментів, одягу, та й послухати жартівника-екскурсовода, який знає багато цікавих подробиць про самобутнє мистецтво українців.
«Єдина пісня у нас — “Гуцулка Ксеня”, що текст гуцульський, а ритм — аргентинське танго класичне», — говорить музикант і награє латиноамериканські ритми на цимбалах. Відвідувачі йому підспівують — хто ж не знає «Гуцулки Ксені»?
Найбільше ж любить Роман Кумлик скрипку. В колекції має оригінальні прямокутні та скрипки-довбанки. Господар музею розповідає, що експозицію по крупинці збирав 30 років, і вже 5 років запрошує мандрівників оглядати виставку.