15 липня 2009 року / 14:55
2 дні на Сумщині святкували ювілей Конотопської битви
Категорія: Культура, Туризм, Мистецтво
Українську традиційну ляльку, гончарні та керамічні вироби, плетиво з лози цього разу представляли зовсім не на Прикарпатті. З нагоди 350-річчя Конотопської битви у Шаповалівці, що на Сумщині, відбувся барвистий ярмарок. Знані майстри України передавали свої вміння та продавали неповторні вироби.
Майстриню Вікторію Дяченко здавна цікавили ляльки ручної роботи. Виготовляти традиційні українські фігурки жінок вона навчилася самостійно, читаючи скупеньку літературу та розпитуючи мистецтвознавців. Далі вона добивалася успіху клопіткою роботою.
«Головне в цій ляльці — це голова, все починається з голови, — розповідає майстриня, — голова, хрест, а потім вже до основи — білої тканини — прив'язуються різні елементи одягу».
«Вона виготовлялася без голки, тут нема жодного стібка, — додає пані Дяченко. — Такі ляльки були спочатку обрядовими, а потім стали оберегами. Виготовлялися без рук, без ніг, без обличчя».
Лялькарка запевняє, що 100 років тому, а то й давніше, ці символічні фігурки були невід'ємною частиною сільського побуту. Українці вірили, що ляльки, які замість лиця мали хрест із переплетених ниток, оберігали їх від безсоння і хвороб.
А веселий гончар Іван Пальков за кераміку взявся випадково. Розповідає, що коли прийшов з армії у скрутні 90-ті, один товариш намовив його працювати в міліції, а інший — зайнятися гончарством. Після 10-ти років поєднування цих двох несхожих занять вирішив таки повністю віддатися мистецтву.
«Приїхала паняночка, точно як ви, з такою штукою, — гончар-жартівник вказав на мікрофон, — і запитала: що вам дає гончарство, і що — робота в міліції? Про гончарство я півгодини розповідав, а про міліцію і трьох слів сказати не міг».
Віз пана Палькова вміщає багато керамічних виробів, але, жартома нарікає майстер, ще й Президент не приїхав, а вже добру частину розкупили. Довелося сховати трохи товару, щоби було що показати Віктору Ющенку.
На ярмарку з нагоди 350-ліття Конотопської битви було на що подивитися: крім народних ляльок і посуду глядачам пропонували повправлятися в лозоплетінні, а також спробувати смачних страв місцевої кухні та повеселитися на різноманітних забавах.