11 червня 2009 року / 15:00
Коли не вилікує лікар, допоможе священик
Категорія: Медицина, Релігія, Суспільство
В Івано-Франківську зібралися представники влади, медики та релігійні діячі краю, щоб обговорити тонкощі надання паліативної допомоги безнадійно хворим. Цього разу йшлося про психологічну допомогу в онкології.
Особливість порушуваної теми полягає в тому, що вона лежить на перетині медицини, психології та релігії. Тому не дивно, що учасники семінару-практикуму об'єдналися під гаслом «Крапля милосердя може означати більше, ніж океан розуму».
За ініціативи міністра охорони здоров'я України Василя Князевича в грудні минулого року було підписано угоду про співпрацю зі Всеукраїнською радою церков та релігійних організацій. З 19-ти церков України її підписали 13.
«Паліативна сфера — це та сфера, де людину відновлюємо в різних аспектах: фізичному, психологічному, соціальному і духовному, — розповідає Олександра Брацюнь, представник Міністерства охорони здоров'я. — Людина страждає, і ці страждання є і від болю, а також від непримиренності з собою, з Богом, з ближніми, з суспільством. І це той момент, коли маємо людину звести “во єдино”».
Прикметно, що в Івано-Франківську 12 років тому було відкрито один із перших хоспісів на Україні. З того часу тисячі людей знайшли втіху і підтримку серед медичного персоналу лікарні. Людмила Андріїшин є головним лікарем івано-франківського хоспісу від початку його діяльності. Вона переконана, що психологи повинні опікуватися онкохворими, людьми з будь-якими іншими хворобами, що забирають від них душевний спокій і роблять пацієнтів безпорадними.
Нам варто брати приклад з розвинутих держав, де люди давно навчилися розуміти людей. Духовні місії стоять на сторожі морально-психологічного здоров'я особи впродовж усього життя, а священики кожної конфесії тримають під опікою духовний стан людини, особливо під час хвороби.
«Заповідь каже: люби Бога і люби ближнього, а коли ближній наш в біді, коли він хворий, коли він на сході свого життєвого шляху, там завжди потрібен священик», — запевняє отець Микола Сімкайло, єпископ УГКЦ.
Онкологія та інші невиліковні хвороби, на жаль, продовжують свій наступ на людство. Гідно піти з життя, полегшити фізичні муки і розрадити спільними зусиллями пробують сьогодні і медицина, і релігія.