Альтернатива заторам

Категорія: Культура, Екологія, Суспільство

Ніхто не стане сперечатися, що автомобілів у містах України суттєво побільшало, і муніципалітети різними способами намагаються вирішити цю проблему. Дехто ініціює будування нових автомобільних розв'язок, а інші вважають, що доцільно обмежити вільне користування приватними автомобілями.

А от «Транспортні альтернативи», в рамках проекту Британської Ради «Європа за безпечний клімат», запропонували досить несподіване вирішення проблеми вузьких вуличок і заторів на дорогах. Про це іванофранківцям минулої суботи, 6 грудня, розповіли на семінарі-тренінгу з приємною назвою «Велоактивізм», який відбувся в культурно-мистецькому центрі «Є».

Здавалося б, які тут можуть бути розмови про розвиток велосипедної інфраструктури? Куди втиснути велодоріжки, знаки? У нас машинам місця немає, навіть карети швидкої допомогти часом не можуть протиснутися. А, виявляється, можна. Про це свідчать результати чотирирічної діяльності учасників Асоціації велосипедистів Києва — вони добилися від міської влади затвердження Програми розвитку велосипедних доріжок у Києві і забезпечення цього проекту необхідними фінансами.

І це у Києві, де проблема кількості машин і заторів надзвичайно гостра. А маленькі містечка, вважає Віктор Загреба, активіст столичного велоруху з великим досвідом громадської роботи, мають більше можливостей створити велоінфраструктуру, ніж мегаполіси.

Інші скажуть: нащо вам (велосипедистам) доріжки? Й справді, у нас за цей рік не загинуло троє велосипедистів, серед них легендарний перекладач Анатоль Перепадя, який у свої 72 щодня їздив по Києву на велосипеді. У нас не так часто, як в столиці, стаються дорожньо-транспортні пригоди з участю велосипедистів.

Але осіб, які щоденно користуються велосипедами в Івано-Франківську стає все більше, серед них і зовсім юні школярі, для яких ніхто не силується роз'яснити правила дорожнього руху. А від водіїв маршруток та інших роздратованих стоянням у корках шоферів складно вимагати терпіння і здорового глузду.

Зрештою, любителям невеликих європейських містечок не треба розказувати, як гарно виглядають акуратні дороги, справні світлофори, продумані транспортні розв'язки навіть у вузесеньких вуличках. І велоактивісти цілком реально можуть пришвидшити наближення такого майбутнього для Івано-Франківська.

На семінарі-тренінгу товариші з Києва докладно розповіли, яким чином можна досягнути порозуміння з місцевою владою в цьому плані. Наші чиновники рідко коли користуються велосипедом, тому варто їм допомогти, обґрунтовано запропонувавши місця для облаштування велодоріжок. Банальна і недорога річ — стоянка для велосипеда, але про це теж треба думати якнайшвидше. І не тільки міській владі, а й керівникам навчальних закладів, великих торгових центрів.

Але найголовніше у діяльності активістів велосипедного руху — достукування до свідомості учасників дорожнього руху. Велосипед — це не тільки пристрій для спортивних вправ, це в першу чергу зручний, ефективний, екологічний і недорогий вид міського транспорту для людей будь-якого віку, статі, соціального становища. До слова, голландські муніципалітети заохочують своїх працівників пересідати на велосипеди, доплачуючи їм за «екологічність» їхнього транспорту.

Ще не зникли у нас дідусі й бабусі, які впевнено (хоч іноді не за правилами) крутять педалі стареньких «Україн», на роверах виростають діти, велосипедами користується молодь. Залишилося тим, хто приймає рішення, оцінити вигоди від «велосипедно спрямованої політики». Якщо вдасться, Європа буде нам аплодувати — без сумніву. А городянам стане вільніше дихати, легше рухатись, приємніше прогулюватись містом.

---