Давній Галич зібрав істориків

Категорія: Освіта, Суспільство

Більше півсотні науковців з Києва, Львова, Чернівців, Івано-Франківська, польського міста Бидгоща, російських Санкт-Петербурга й Москви 10-11 жовтня оцінювали роль давнього Галича в державотворчих процесах України на міжнародній науковій конференції «Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України», яку організував Національний заповідник «Давній Галич».

На засіданнях археологічної, історичної, архітектурної, релігійної секцій та секції під назвою «Історичні постаті» пролунало більше півсотні доповідей. Визначальними серед них були узагальнення новітніх археологічних досліджень галицьких старожитностей.

Історія Галича не раз хвилювала вчені уми. Раніше польська та російська історіографії дуже однозначно трактували цю тему — пробували привласнити історичну спадщину Галича. Нині галичезнавці із сусідньої Польщі запевняють, що тепер у наукових колах таких настроїв практично не зустрінеш. Дослідники історії намагаються уникати політичних оцінок.

Галичина є невід'ємною частиною історії Польщі, Австрії та Радянського Союзу, про це не можна забувати. Проте національні суперечки та історична пам'ять іноді виносяться науковцями на перший план, не звертаючи уваги на сучасність. А це сприяє суб'єктивності — найгіршій спокусі, якій може піддатися дослідник.

І якщо історія Галича вже достатньо далеко позаду, щоб абстрагуватися від національних образ, то західні землі України, які належали Польщі ще відносно недавно, досі часто турбують деяких польських істориків. На щастя, стверджує доктор історії університету Казимира Великого в Бидгощі Даріуш Домбровські, це лише побічна течія, і серед дослідників переважає об’єктивний підхід.

Доцент Санкт-Петербурзького державного університету Олександр Майоров досліджує історію галицьких земель вже не перший рік. За його словами, він також дуже зацікавлений у цьому краї, але з іншої причини — через власне українське коріння.

Попри те, що монографій про історію галицьких земель вже є чимало, досі багато ще не вивчено. Достеменно відомо, що міць Давнього Галича послабили міжусобиці. Нині історики навіть проводять деякі паралелі, кажуть, сучасні політики стають на ті ж граблі, бо мало знають історію своєї держави.

«Коли була мудра політика правителя, який знаходив розуміння з місцевою верхівкою, то тоді Галич розвивався, а коли такого порозуміння не знаходили, то тоді починалися чвари, смута, а це призводило до занепаду держави» — наче й справді про наші дні говорить Іван Драбчук, редактор інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Давній Галич».

У рамках галицької конференції відбувся круглий стіл «Галицький Успенський собор: проблеми та перспективи», учасники якого ухвалили рекомендації стосовно збереження залишків катедрального Успенського собору.

«У зв’язку з тим, що відтворення Успенського собору на фундаментах ХII ст. несе в собі загрозу їхнього знищення чи пошкодження…, його відбудову вважати недоцільною», — йдеться в ухвалі. Її автори радять відкласти відбудову собору на перспективу з огляду на релігійно-політичні обставини і просять Міністерство культури і туризму та місцеву владу виділити додаткові кошти для швидшого завершення консервації та музеєфікації фундаментів собору.

---