Екологи борються зі стихійними лихами

Категорія: Екологія, Суспільство

У п'ятницю на Прикарпаття завітали директори національних заповідників і керівники областей, які найбільше потерпіли від повені. Вони були учасниками виїзного розширеного засідання колегії міністерства охорони навколишнього природного середовища України, на якому знову йшлося про жахливі наслідки паводка і причини такої стихії.

Літня повінь у західних областях України заставила чиновників серйозно замислитися над питанням, як уникнути повторення лиха. Екологи в один голос заявляють: потрібно берегти природу, а першочерговим завданням вважають насадження нових лісів.

Микола Михайлович Тимошенко перебуває на посаді головного лісівника України 60 днів. 12 з них у гумових чоботях він подорожував по місцях, де стихія наробила найбільше шкоди. Побачене, звичайно, вразило. І хоч закони забезпечують покращення ситуації, головне тепер — взятися до діла. Необхідно досягнути оптимальних для держави 20 % лісистості замість 15,7 %, які зараз маємо. Тобто в першу чергу заборонити практику суцільних вирубок лісів.

Заплановано суттєво збільшити кількість заповідних зон у постраждалих регіонах. Відповідний указ уже підписано Президентом України. Для реалізації цього завдання наступного року заплановано використати 37 мільйонів гривень. Таким чином повинні припинитися масове вирубування дерев та вичерпування річкового каміння.

Однак не всі підтримують таку ініціативу міністерства. Національний природний парк «Гуцульщина» три роки не може отримати державного акту. Його директор Василь Пророчук пропонує узаконювати і розширювати заповідники, створені раніше. Він також вважає, що прибутки з рекреації і туризму повинні перевищити ті, які надходили з продажу лісу.

Доктор біологічних наук Федір Гамор, директор Карпатського біосферного заповідника, впевнений, що турбота про довкілля зовсім не виключає необхідності використання деревини.

«Необхідно створювати національні природні парки, біосферні заповідники, які є поліфункціональними, — говорить він. — Тобто, вони з одного боку охороняють природу, а з іншого боку забезпечують традиційне, стале господарювання в горах. Це та модель, яка дозволяє поєднати і інтереси збереження природи, і інтереси місцевих громад».

Усі заходи з відновлення лісів є дуже своєчасними, та у липневого паводка є й інші причини — і глобальна зміна клімату, і низький рівень застосування нових природоохоронних технологій у процесі відновлення лісів. А найголовніша проблема — відсутність екологічної свідомості. Люди повинні навчитися цінувати і берегти природу. Почати можна з будь-якої дрібнички. От хоч би звикнути викидати сміття у смітник.

Між іншим, другої середи жовтня (цього року — 8 числа) відзначають Міжнародний день зі зменшення наслідків від стихійних лих.

---