Пряма допомога

Категорія: Суспільство, Липнева повінь 2008

У випусках програми «Вісті» ми постійно розповідаємо про допомогу мешканцям нашої області, що постраждали від повені. Представники політичних партій, громадських організацій та окремі бізнесмени і підприємці допомагають сім'ям, що найбільше постраждали, продуктами харчування, питною водою та медикаментами. Але багато людей потребують конкретної фізичної допомоги у наведенні ладу у своїх замулених, не придатних для життя домівках.

В селі Запруття Снятинського району мешкає сім'я Віктора і Зіновії Вериг. Їхня хата розташована за 70 кроків від берега річки Прут. Господиня розповідає, що врятуватись від наступу води допомогли сусідські хлопці.

«Ми двоє самі — він каліка, і я, — говорить пані Зіновія. — Кажуть, що рятувальники і нас рятували, але ніхто нас не рятував. Нас урятували два хлопці, і ніхто за них навіть не згадає. Ігор Глушкевич, який зовсім не причетний, він тут має хату і приїхав до хати подивитись, бо вода велика. І Ромчик Дутчак, теж — молоді хлопці».

Пані Зіновія розповідає, що юнаки позичили в друзів надувний човен і взялися допомагати подружжю. Чоловік Зіновії Вериги — інвалід другої групи, пенсіонер. Його нещодавно прооперували в онкодиспансері. Та страх перед водою дозволив змобілізувати всі сили і подружжя врятувалося.

Зі Снятина приїхали товариші сусідських хлопців на мікроавтобусі і взялися рятувати жителів Запруття. Хто в ці жахливі хвилини питався, як їх звати? Імен цих рятувальників-добровольців пані Зіновія не знає і досі.

«Ми від ранку, від 9 години на центральній дорозі по пояс стояли в воді — ніхто не прийшов. Лиш подзвонили, що »прийдемо, прилетимо«, вертоліт літав, фотографував… Аж ці хлопці нас повивозили», — розповідає збентежена Зіновія Верига.

Після паводка приїхали добровольці з Івано-Франківська, повиносили з хати на подвір'я мокрі речі, вичистили намул з підлоги і очистили замоклі стіни. Своїх імен журналістам назвати не хотіли і взагалі уникали об'єктива камери. Свою допомогу вони не вважають чимось особливим — що можуть, те і роблять.

14 серпня Веригам випомповували воду з криниці, а за три дні їм виплатили державну допомогу — спочатку 2,5 тисячі, а потім 17,5 тисяч гривень, говорить господиня: «Гроші поки що стоять, ми ті гроші не використовуєм. Я взагалі не хотіла ті гроші брати від держави, бо за тих 20 тисяч я не можу нічого зробити».

Багато запитань залишаються відкритими для постраждалих від повен людей. А для тих городян, яких не торкнулася біда, біля галереї сувенірів «Оле-тур» є підказка, як допомогти тим, кому не пощастило під час паводка. Інформацію про «Пряму допомогу» добре видно городянам з вікон автомобілів та мікроавтобусів.

Можливо ви чи ваші сини зможете допомогти безпорадним і залишеним наодинці з бідою селянам своєю фізичною працею. Нехай це буде ваша пожертва під час посту, а вони за вас помоляться.

---