Як можна переробляти тверді побутові відходи

Категорія: Екологія

Про те, куди вивозять сміття, яке є наслідком побутової діяльності, знають усі — на сміттєзвалище. Там поліетиленові плівкові пакетики розкладаються 110 років, а полістиролові виделочки, які ми називаємо одноразовими, — 130. Якщо ще й врахувати, що на сміттєзвалищах відбувається безперервний процес нашарування полістирольної та поліетиленової тари серед іншого сміття, то мовитись може лише про забруднення навколишнього середовища. Чим відповідає природа на наругу над собою не бачать лише сліпі.

Приватні підприємці Михайло Твардовський та Володимир Гирич займаються переробкою твердих побутових відходів вже чотири роки. В їхньому цеху працює 6 осіб, при необхідності — у дві зміни. Сировиною для виробництва є горезвісні поліетиленові плівки і предмети, виготовлені з полістиролу.

Пісок, подрібнена сировина плюс фарба німецької фірми Байєр — все це змішується у відповідних пропорціях, вариться і пресується. Через 45 хвилин з пресу виймають готову черепицю, яка, згідно технічних умов, витримує тиск 150 кг на 1 квадратний сантиметр. А під колесами півторатонного автомобіля вона навіть не тріснула. Тротуарній плитці, яку теж виготовляють на цьому підприємстві, не шкодять ніякі опади, в тому числі кислотні.

За словами пана Твардовського, за місяць можна переробити близько 30 тонн сировини, і якщо взяти до уваги, що підприємство працює 10,5 місяців на рік, то не складно дорахуватися, що 300 тонн відсортованого сміття приносить користь людям і не шкодить природі.

«Закликаємо людей, щоби все сміття, яке можна відсортувати, щоби воно було дійсно відсортоване в тих контейнерах і його можна було далі використати, — говорить Михайло Твардовський. — Найлегше його закопати, але будемо працювати над тим, щоб можна було щось з нього зробити».

Паперові, скляні, пластикові та металічні відходи утилізують і переробляють у цілому світі. Уряд жодної країни не оминає увагою екологічні аспекти життя власних громадян. В Україні вирішення цієї проблеми нарешті зрушилося з мертвої точки. В Івано-Франківську, є надія, теж розвиватиметься переробна галузь.

Українці — свідомі люди, вони й без грошей сортуватимуть сміття, але в той же час особливо допитливих громадян цікавить, що ж стається з тим посортованим і розділеним сміттям. Не кожен знає, отож — далі буде.

---