Англійський досвід у нас працює не так, як слід

Категорія: Суспільство

Його життя — як з пригодницького фільму. 82-річний Євген Кокоць пройшов школу виживання майже по всьому світі. Чи не півстоліття чоловік провів на чужині, там став успішним бізнесменом і все марив повернутися додому — на Україну. Та європейський досвід виживання у рідних місцях не спрацював. Чоловік неабияк попікся, коли довелося праву мати зі свояками. Тоді ж набув собі добрячі проблеми зі здоров'ям та втратив можливість повернутися до дітей та внуків, які живуть в Англії. Найбільше ж він хоче, щоб його нащадки не дізналися, якою є сучасна Україна насправді.

Людина надзвичайно цікавої, проте незвично сумної долі — Євген Кокоць тепер із сумом згадує своє минуле. Ще хлопцем він воював у лавах повстанців, був учасником Дивізії «Галичина». За це ледь не поплатився життям, з ув'язнення врятувався випадкового — завдяки бомбі, що впала на його в'язницю.

З того часу життєвий шлях Євгенові Кокоцю довелося відбувати втікачем, аж поки у середині минулого століття не осів у Англії: «Я був найщасливішою людиною в світі, мене нічого не турбувало, бо, знаєте, все якісь проблеми є в життю. А так я собі жив — як у Бога за пазухою. І я не встидався, що я між англійцями».

У Великобританії Юджин Коко, як називали там українця, зародив невеличку імперію, коли одружився і вирішив переїхати до власної оселі. Свій перший будинок, наполовину зруйнований, який збиралися зносити, пан Кокоць купив у англійсього офіцера за 50 фунтів стерлінгів.

Щоб оновити будинок, українець працював день і ніч, а згодом розпочав власний бізнес — відновлював англійські кам'яні будинки XIII-XIV століть. Він мав чималий успіх у цій справі, бо в Англії такого ніхто не робив. Великим досягненням була робота над будівлею, яку Євген Кокоць продав за 130 тисяч фунтів.

На початку дев'яностих, відразу після здобуття Україною незалежності, 70-літній успішний англійський бізнесмен вирішив повернутися до рідних місць. Осів у селі Посіч на Івано-Франківщині, де зайнявся організацією підприємства на зразок ферми.

Позбутися усіх статків допомогли панові Євгену його свояки, які кілька разів намагалися відібрати навіть будинок і не раз грабували господаря.

«Я мусів виїхати до Англії, я приїжджаю, а мені говорять, що «хата не твоя» — переписали на когось іншого» — обурюється Євген Кокоць.

40 років марень про Україну нині змінилися бажанням її покинути. Людина, яка бачила світ і вміла гарно організувати своє життя, вже не мріє ні про успіх, ні про гроші. Хоче лише одного: ще раз побачити свою рідню — дітей та внуків, які сьогодні живуть у Великобританії.

---