140 років церкві у мальовничому Незвиську

Категорія: Релігія

Відзначила своє стосорокаріччя церква Вознесіння Христового в Незвиську Городенківського району. На урочистому Богослужінні у день храмового празника згадали всіх фундаторів та парохів святині.

Першу письмову згадку про існування церкви в Незвиську зі своїм священиком знаходимо в документах за 1690 рік. Церква Вознесіння Христового має дві метрики. Одну з 1743 року, а іншу — з 1755. З шематизму за 1907 рік довідуємось, що церква володіла 94 морґами орного поля, дохід з якого був 469 крон 38 ґрош.

Після горбачовської відлиги церква у Незвиську приєдналася до автокефальної церкви. 1 вересня 1991 року всі учні та вчителі прийшли до церкви в українському національному вбранні, тримаючи в руках державні прапори. Парохом церкви тоді був отець Микола Симчич, який і розпочав катехизацію учнів.

Церква Вознесіння Христового розташована в центрі села — на підвищенні, поряд з головною дорогою, орієнтована вівтарем на схід. Територія огороджена невисоким муром з каменю. Церква тридільна і триверха, мурована з каменю, всі три частини накриті невисокими шоломовидними восьмигранними банями, покриті оцинкованою бляхою. Іконостас виконаний на монументальній основі — чотириярусний. Дзвіниця у селі Незвисько була збудована у 1887 році.

Парохами церкви у різні роки були Степан Ткачевський, Григорій Гавдуник, Василь Юзва, Нестор Рашкевич, Микола Симчич. Теперішній — Михайло Возняк.

На сьогодні у церкві зроблено капітальний ремонт, закуплено предмети культового призначення. Духовними надбаннями церкви Вознесіння Христового є Євангеліє, датоване 1868 роком, требник 1914 року та інші унікальні церковні книги. Іконами-реліквіями є образи Почаївської Божої Матері, Святого Миколая, Вознесіння Господнього, Зарваницької Божої Матері.

Про духовні святині Незвиська і, зокрема, про церкву Вознесіння Христового описано в книзі покутянина Ярослава Левкуна.

---