Без надії на визнання

Категорія: Політика, Культура

В області, як і обіцяли, відзначили 65-річчя створення Першої Української Дивізії «Галичина». Проте не всіх тішило свято визнання героїв, які хоч були в чужих мундирах, але відзнаки мали українські.

Напередодні урочистої академії, яка проводилася з бажанням відзначити героїв, біля обласної філармонії не обійшлося без неприємних сюрпризів. Кілька молодих активістів обласної організації комуністичної партії з гаслами «фашизм не пройде», «молодь України за майбутнє» пікетували відзначення героїв. Проте учасники і гості урочистостей маю власну думку стосовно значення в історії створення Дивізії.

Щоб створити кістяк Української армії, потрібні були військові формування. Їх засновували Січові Стрільці, які знали ціну і роль цього війська. Важливо, що Дивізію «Галичина» було створено тоді, коли було зрозуміло, що німці війну програють, а у повоєнному лихолітті можна було утвердити свою державу лише маючи потужну, вишколену мілітарну силу.

«Це була патріотична військова формація, яка дійсно боролася за незалежну Україну, — говорив зі сцени Володимир Малкош, голова обласної станиці братства колишніх дивізійників. — І ми йшли слідами Українських Січових Стрільців, Української Галицької армії і армії Української Народної Республіки, тому що всі ті старі офіцери — це вони організували дивізію. А ми, тоді молоді хлопці, йшли, їх послухали, бо хотіли повторити подвиг Українських Січових Стрільців».

Такої ж думки дотримується і колишній політв'язень Володимир Андрушко. Коли створювалася Дивізія, йому було лише 13 років, але ті нелегкі часи він добре пам'ятає: «Я не бачу нічого поганого у тому, що хтось боровся проти Совєцкого Союзу». «Ішли в Дивізію українські патріоти не тому, щоб захищати фашистську Німеччину, а для того, щоб мати українську армію, мати зброю».

Свій перший бій Дивізія провела у червні 1944 року під Бродами, її бійці одразу потрапили в оточення. Тоді загинуло 7 тисяч вояків. У вересні 44-го командування СС видало наказ про перехід дивізії у Словаччину, де бійці воювали проти радянських військ на Балканах. У 1945 році їх захопили в полон англійські солдати, і українських вояків прирівняли до німецьких полонених. Багато з них залишилися у Великобританії, а частина подалася на Батьківщину. За наказом Сталіна всіх, хто повернувся, «знищили».

---