І хто ми після цього?

Категорія: Екологія

Довго просили мешканці будинків, що на Південному бульварі, налагодити умови їхнього дорожнього пересування. Нарешті дочекалися. Але чомусь не ремонту покриття заїздів, а зовсім іншого. Коли на деревах почали зрізати гілки, ніхто особливо не турбувався — звичайна весняна чистка. А виявилось — ні.

З якою метою зрізали каштани ніхто точно не знає. Є версія, що тут пройде тролейбусна лінія, яка з'єднає два бульвари. Або що це буде чотирирядна дорога, щоб розвантажити автопотоки в Івано-Франківську. Інші кажуть, що це майбутня нова автострада від Галича до Пекіна.

Міське озеро, що віддавна було відпочинковою зоною для городян, перетвориться, мабуть, у мертву зону, куди охочих побачити наслідки техногенної катастрофи водитимуть сталкери. Гріх було б не сказати, що один літній чоловік дякував тому, хто зрізав дерева — сирості від них багато. Цікаво, чи так само дякуватимуть мами з малими дітьми в одному із небагатьох затишних подвір'їв, і чи залишиться воно таким і далі.

Обурювалися перехожі «антизеленими» діями, присмачуючи свої промови соковитою лайкою. Питали, чому не зрізають хворі дерева, паразити з яких вже перекочовують на плодові. Або ті, що давно вже пора зрізати. А ще питали, де було телебачення, коли зрізали дерева, чому тоді не приїхали? А телебачення їх питало: де вони були?

Кажуть, десь закордоном люди ланцюгами до дерев приковуються на знак протесту. Так то ж закордоном, а ми — Європа.

---