Пісні житимуть довше, ніж їхній автор

Категорія: Мистецтво

Минув рік з часу смерті відомого прикарпатського письменника, патріота, політичного в'язня Ярослава Дорошенка. В актовій залі школи №- 25 Івано-Франківська зібралися рідні, друзі, шанувальники таланту поета на вечір-реквієм, присвячений його пам'яті. З екрану до присутніх у залі звернувся сам поет, розмірковуючи про справжні життєві цінності для кожного свідомого українця.

В сімнадцятирічному віці Ярослав Дорошенко став членом ОУН, за що був засуджений на 25 років і відбував покарання у далекій Воркуті. Після повернення 1955 року до Станіслава закінчив середню освіту у вечірній школі №- 2. Працював рисувальником на склодзеркальному заводі і одночасно заочно закінчив історико-філологічний факультет Івано-Франківського педінституту. Пізніше працював у редакціях у обласних газет.

Ярослав Дорошенко написав багато поетичних збірок, літературних та історичних праць. Попри творчу роботу, пан Дорошенко з 1990 року очолював обласну спілку письменників України. Він відомий у світі український письменник з цінними здобутками в царині художнього й наукового слова, лауреат міжнародних літературних премій. В 2004 році йому присвоєно звання лауреата Всеукраїнської Аркадійської літературної премії за талановиту книжку сонетів «Сонце у сльозині».

Кожен з учасників вечора-пам'яті відчував присутність діяча і ділився цим почуттям з іншими. Краще згадати Ярослава Дорошенка допомагали вірші і слова до пісень його ж авторства, зачитувані і заспівувані на вечорі. Одну з його пісень у виконанні Михайла Кривеня знає, мабуть, кожен мешканець нашого міста:
Я люблю наше місто привітне,
Я люблю мій Івано-Франківськ.

_{В приготуванні матеріалу допомогла інформація Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки.}

---