11 березня 2008 року / 18:23
Калуш в передчутті екологічної біди
Категорія: Екологія
Відстійники, куди калуський калійний завод зливав свої відходи, переповнені. Екологи, науковці та місцева влада вже кілька років б'ють на сполох — за лічені секунди отруйна солена вода може змести все на своєму шляху і потекти в Дністер. Що гірше — в Калуші і прилеглих селах під загрозою провалу знаходяться понад сімсот житлових будинків і два десятки промислових споруд.
Озеро, яке спеціалісти калійного заводу називають «хвостосховищем», — одна з найбільших болячок області. Водойма вміщує майже 9 мільйонів кубометрів отрийних відходів. Надзвичайно концентрована ропа проникає у ґрунт, потрапляє в маленькі річки і наближається до основного джерела питної води — Лімниці.
Ґрунт, площею майже 900 га навколо сховища, засолений, а з кожним роком рівень води в озері піднімається. У будь-який момент захисну дамбу може прорвати — це була б катастрофа міжнародного значення.
З тривого спостерігають калушани і самозатоплення місцевого Домбровського кар'єру. Цей процес уже розпочався і важко спрогнозувати, коли може трапитися лихо — через 10 років чи через місяць. В такій ситуації жителі Калуша залишаться без води, бо міський водозабір засолиться водночас із Лімницею.
Наступна небезпека полягає в тому, що кілька населених пунктів знаходяться над шахтними полями. Науковці застерігають: 700 житлових будинків і 20 промислових споруд можуть бути під загрозою провалу. Якщо просідання буде поступовим і очікуваним — це ще можна контролювати, але експерти зважають на світовий досвід і попереджують про можливі раптові провали ґрунту.
На сполох уже кілька років б'ють і представники обласної влади. З такою екологічною проблемою Івано-Франківська область самотужки не впорається. Кілька разів найвищі посадові особи відвідували загрозливе місце, проте справа досі не просунулась.
Найоптимальнішим варіантом запобігання небезпеці мала би бути утилізація ропи. З таким способом, зокрема з випарюванням відходів, погоджуються усі сторони. Проте для цього потрібно відновити виробництво калійного заводу, який уже кілька років не працює, або ж створити окремий міні-завод, який би випарював ропу.
Таким чином небезпека засолення вод зникне, а Україна матиме свої калійні добрива, які зараз закуповує у росіян та білорусів.