Субота, 25 Травня
Головна Медіапростір «За російську мову — в тюрму». Порція фейків про мовний закон від російських ЗМІ

«За російську мову — в тюрму». Порція фейків про мовний закон від російських ЗМІ

136

Чим лякають своїх читачів пропагандистські російські ЗМІ, розповідаючи про мовний закон.


Частина російських пропагандистських ЗМІ традиційно відреагувала на ухвалення закону, що закріплює статус української мови як єдиної державної, порцією дезінформації та фейків. Серед них як старі, на кшталт «мовних інспекторів», так і зовсім свіжі — нібито закон порушує Мінські домовленості. Фейкову інформацію подають у звичному для пропагандистських видань стилі з використанням зневажливих конструкцій — «на мове», «в Незалежной», «на Украине». Серед популярних висловів також — «закон о мовном фашизме», «тотальная украинизация» та інші.

Наводимо приклади найпоширеніших фейків та їх спростування.

Фейк № 1: За російську мову саджатимуть у тюрму


Видання «Комсомольская правда» опублікувало текст, у якому зібрані різні маніпулятивні твердження, які поширювалися ще на етапі обговорення законопроекту. Ключовою тезою публікації є те, що російськомовних людей в Україні чекає переслідування та кримінальна відповідальність. Стаття з підзаголовком «Каких последствий ждать от закона об исключительности украинской мовы в Незалежной» написана у стилі класичної пропагандистської риторики.

«В законі є одна хитра стаття про “неповагу” до державної мови, яка передбачає покарання вже за відповідною статтею Кримінального Кодексу України. Оскільки значення терміну “неповага” не розшифровується, то шанс навісити на себе “уголовку” є практично у кожного російськомовного жителя України», — йдеться у статті.

Спростування

Порушення Закону «Про мову» не передбачає кримінальної відповідальності.

Фейк № 2: За використання російської штрафуватимуть


Майже у всіх пропагандистських виданнях звучить теза, що за використання російської мови в держустановах штрафуватимуть.

«Невиконання вимог мовного законодавства буде каратися штрафами. Наприклад, чиновникам, які не використовують українську мову, загрожує штраф від 200 до 400 неоподатковуваних податком мінімумів (3400–6800 грн). Тобто, якщо чиновник перейде на будь-яку мову, окрім української, під час засідання в органах держвлади або місцевого самоврядування, максимальний штраф складе до 6800 грн», — пише «Русская весна».

«Комсомольская правда» пише, що штрафуватимуть ще й чиновників, які не здали іспит на знання української мови. «За незадовільні результати при здачі іспитів для чиновників передбачені штрафи в діапазоні від 3,4 тисячі до 11,9 тисячі гривень»

Спростування

Обидва твердження є маніпулятивними. Як зазначають автори спільноти громадських активістів «Громадський закон про мову 5670-д», що активно відстоювала ухвалення закону, штрафні санкції стосуватимуться лише порушень прав громадян на отримання послуг українською мовою в державних установах і визначених законом публічних сферах.

«Почнуть діяти штрафи через три роки. Причому щоб отримати штраф, порушник має дуже постаратися. По-перше, дістати громадянина так, щоб він написав скаргу Уповноваженому із захисту державної мови. По-друге, щоб порушення було доведене. По-третє, щоб Уповноважений виписав попередження і припис про усунення порушення закону (це найвище “покарання” за перше порушення!). По-четверте, після цього все має повторитися знову, і лише на підставі повторної скарги з порушника можуть стягти штраф у розмірі кількох тисяч гривень», — йдеться в повідомленні.

Штраф для чиновників, які не здали іспит, не передбачений.

Фейк № 3: Російську можна буде використовувати лише на кухні


Автор тієї ж статті у виданні «Комсомольская правда» пише, що закон утискає права російськомовних людей і забороняє спілкуватися нею в публічних місцях.

«Після вступу в силу цього акту законотворчості громадяни України будуть зобов'язані спілкуватися “на мове” не тільки в людних місцях, а й у громадських та в соціальних установах. Російською можна буде розмовляти тільки в приватному спілкуванні, будинку, наприклад, на кухні», — стверджує автор статті.

Спростування

У законі чітко зазначено, що він не поширюється на мову приватного спілкування та мову релігійних обрядів. Закон зобов’язує широке коло держслужбовців знати українську мову та використовувати її в роботі. Однак закон прямо не вказує на те, якою мовою громадянин повинен звертатися до органів влади. Закон насамперед захищає право україномовного жителя отримати послугу українською мовою, але не забороняє спілкуватися в публічних місцях російською.

Фейк № 4: Закон суперечить Мінським домовленостям


Скандально відома речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що закріплення української мови як єдиної державної нібито порушує Мінські домовленості.

«Рада ухвалила рішення щодо того, що єдиною державною мовою в Україні буде тільки українська. Ось це прямо суперечить Мінським домовленостям! До речі, де американський представник Волкер, де ОБСЄ, де Париж і Берлін? Де вони всі?! Де вони зі своїми запитаннями: “Як же так? Це суперечить Мінським домовленостям?!”», — вважає Захарова.

Спростування

Очевидно, що Захарова намагається прирівняти холодне до зеленого. Мінські домовленості стосуються комплексу заходів щодо припинення вогню на сході України. Вони жодним чином не пов’язані зі статусом і використанням української мови, що врегульовує ухвалений закон. А єдина державна мова в Україні — українська — закріплена ще в Конституції 1996 року.

Фейк №5 : На вулицях з’являться «мовні інспектори»


Згадується у статті й популярна страшилка про «мовних інспекторів», які нібито мали би контролювати, щоб російська не звучала в публічному просторі.

«Стежити за виконанням закону будуть “мовні інспектори”. Вони зможуть бути присутніми на засіданнях в держорганах, вимагати документи у громадських організацій і політичних партій, а також призначати розміри штрафів», — пише російське видання «ТАСС».

Спростування

Закон не передбачає введення «мовних інспекторів». Ідею створення інституту мовних інспекторів прибрали із законопроекту ще до другого читання. Втім, навіть якби інспектори були, то вони не мали би ходити по вулицях та слухати, чи не говорять люди російською. Передбачалося, що інспектори мали би реагувати на скарги громадян про порушення їхніх прав на обслуговування українською. В остаточній версії закону на скарги реагуватиме Уповноважений із захисту державної мови.

Фейк № 6: Закон порушує Конституцію і Хартію регіональних мов


«За дискримінаційний і такий, що порушує українську Конституцію і Європейську хартію регіональних мов закон проголосували 278 депутатів», — пише «Русская газета».

Спростування

Закон не порушує Конституцію України, в якій закріплено, що державною мовою є українська.

Що стосується Європейської хартії регіональних мов, то закон надає право представникам національних меншин мати класи чи групи в навчальних закладах із викладанням рідною мовою. Закон не забороняє жодну з мов, а лише сприяє всебічній підтримці української.

Слово «заборона» не трапляється в тексті закону жодного разу. Натомість слово захист — 92 рази, звертає увагу журналістка «Голосу Америки» Ксенія Туркова.

Фейк № 7: Більшість українців розмовляє російською


Частина російських ЗМІ продовжує використовувати міф про те, що російська мова в Україні є мовою більшості.

«Безумовно, це дискримінаційний закон, який передбачає каральні заходи. Якщо він вступить в силу, це суттєво вплине на грамотність населення України і дуже збіднить його культурно. Крім того, це викличе невдоволення, тому що більшість людей в Україні вважають російську мову рідною», — цитує слова одного з російських політиків сайт RT.

Спростування

Насправді російську вважають рідною близько чверті українців. Згідно з даними дослідження соціологічної служби Центру Разумкова, проведеного у 2016 році, 69 % українців вважають рідною українську мову і 27 % — російську. До того ж простежується чітка тенденція до збільшення кількості україномовних людей. У 2013 році, за даними КМІС, кількість українців, які вважали рідною російську мову, зменшилася на 13 %.

Тактика частини пропагандистських російських ЗМІ також зводиться до публікації висловлювань відомих несимпатиків української мови. Наприклад, Олени Бондаренко, Ігоря Гужви, проросійськи налаштованих політологів та активістів, а також створення статей на основі вибіркових коментарів із соцмереж чи опитувань випадкових людей на вулиці та підтасування потрібних коментарів для сюжету.

Media Sapiens

Наживо

Ефір

  • 18:00 Від щирого серця
  • 18:30 Живи яскраво
  • 18:50 Галичина. Хроніка нашої незалежності
  • 19:15 Світлиця Надії
  • 20:00 Поговоримо про музику

Персони

"Незважаючи ні на що, цінуйте те, що маєте і ніколи не відступайте назад"
Лілія Боднарчук