Субота, 21 Вересня
Головна На часі Першого травня аналог не відключать?

Першого травня аналог не відключать?

327

Громадська рада при Нацраді пропонує відкласти повноцінне відключення аналогу на кінець року. А місцеві мовники шукають можливість розпочати мовлення в цифрі та розглядають альтернативні шляхи.

Кінцевий термін відключення аналогового мовлення може бути перенесений на кінець року. Принаймні з таким зверненням до уряду та парламенту звернулася Громадська рада при Національній раді з питань телебачення і радіомовлення. Члени ради пропонують змістити цей термін до 31 грудня 2019 року.

Тимчасом як саме 1 травня, відповідно до Плану використання радіочастотного ресурсу, мало стати кінцевою датою повноцінного відключення аналогового мовлення в Україні. Адже після відключення аналогового мовлення для загальнонаціональних каналів уряд ухвалив додаткове рішення про збереження аналогу до 1 травня 2019 року для місцевих телеканалів, які не мають цифрових ліцензій, і передавачів (будь-яких телеканалів), що розташовані на кордоні з Російською Федерацією. Це було зроблене для того, щоб був час створити умови для забезпечення мовлення місцевих телекомпаній у цифрі. І, зокрема, створити локальні мультиплекси. Однак наразі для цього ще не завершена процедура із прорахунку частот, не проведені конкурси Нацради і, звісно ж, не запущені самі мультиплекси.

Якщо відключення аналогу не буде перенесено, частина місцевих телекомпаній ризикує втратити мовлення.

 Не погоджений прорахунок частот

Минулого року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення вирішила замовити прорахунок частот під локальне цифрове ефірне телебачення (так звані локальні мультиплекси) для тих місцевих та регіональних мовників, які зараз не мають цифрових ліцензій.

Після вимкнення аналогового телебачення продовжили роботу 107 передавачів місцевих і регіональних телекомпаній, які не мають цифрових ліцензій. Як розказав «Детектору медіа» відповідальний секретар Нацради Олександр Ільяшенко, наразі регулятор отримав заявки на прорахунок частот від 65 компаній. Решта вирішила не подавати заявки з різних причин. При цьому, як звертає увагу пан Іляшенко, з-поміж цих 65 компаній є сім, для яких частоти не прораховуватимуться, оскільки вони мають змогу мовити в мережі «Зеонбуду»: «У цих населених пунктах є зеонбудівські мультиплекси. Однак вони у них не увійшли. Тому робити додатково місцевий мультиплекс, коли є вільні місця у “Зеонбуді”, можливо, можна буде згодом, але це питання зараз не на часі».

Нацрада передала ці заявки до Українського державного центру радіочастот. А УДЦР звернувся за погодженням у Генеральний штаб України. Висновки від останнього ще не надійшли.

Отже, ще принаймні кілька місяців потрібно на проведення конкурсу і ще кілька на придбання обладнання та запуск самого мультиплексу. Нацрада, за словами пана Ільяшенка, також ініціюватиме продовження терміну аналогового мовлення.

А до цього місцеві компанії готуються до створення локальних мультиплексів або ж шукають альтернативу ефірному мовленню.

Створення локальних мультиплексів

Повний комплект обладнання для локального мультиплексу коштує приблизно 10–15 тисяч доларів. Так оцінює цю вартість керівниця Центру адвокації та лобіювання Незалежної асоціації телерадіомовників Ольга Большакова.

Першим локальний мультиплекс був запущений в Одеській області на базі Концерну РРТ. Ще у 2017 році Нацрада замовила УДЦР багатоканальної цифрової мережі стандарту DVB-T, зокрема 22 частот малої потужності (0,003 до 1 кВт) в населених пунктах Одеської області. Згодом вони були виставлені на конкурс, у якому перемогли шість одеських мовників, а також «ПлюсПлюс» (група «1+1») та дочірня компанія Прямого каналу. Згодом регулятор провів ще один етап конкурсу, й місця у мультиплексі поділили ще три канали.

Для регіональних мовників це цілком прийнятний проект. Генеральний директор МТРК «Чернівці» Геннадій Сергєєв розказав, що для його телеканалу створення локального мультиплексу коштуватиме 10 тисяч доларів, оскільки йдеться про передавач невеликої потужності: «Після цього ми маємо щомісяця платити концерну за те, що розмістимо в них наш передавач. Тому що у нас “холмиста” місцевість і ми не можемо поставити передавач на рівнині. Ці витрати такі ж, як ми зараз сплачуємо за аналог».

Тепер Геннадій Сергєєв очікує на прорахунок частот.

 «Зеонбуд» і тарифи для місцевих мовників

 Також серед місцевих компаній, які не мають цифрової ліцензії, є й такі, для яких регулятор та УДЦР поки що не планують прораховувати частоти, оскільки для них ще є місця в мережі «Зеонбуду». Однак не всі компанії прагнули у них увійти. Насамперед через вартість послуг цифрового оператора.

Річ у тім, що місцеві мовники, які отримали цифрові ліцензії ще під час перших конкурсів Нацради, тривалий період паралельно сплачувати вартість аналогу і цифри. А тепер цифровий оператор анонсує підвищення тарифів на 37 %. Компанія це рішення пов’язує з подорожчанням послуг Концерну радіомовлення, радіозв’язку і телебачення, який обслуговує передавачі «Зеонбуду». Наразі досі тривають перемовини щодо нових тарифів між концерном, «Зеонбудом» та індустрією.

Генеральний директор тернопільського телеканалу TV-4 Юлія Винокуру коментарі «Детектору медіа» зазначила, що фактично ціни на послуги ТОВ «Зеонбуд» для її компанії можуть зрости на 81 %, оскільки, крім підвищення тарифів, скасовується знижка, яка діяла раніше.

«Ми навіть не до кінця розуміємо, як складається вартість послуг “Зеонбуду”. Тобі виставляють рахунок і з ним треба погоджуватись. Сім років назад компанія давала нам знижку 50 %, потім було 30 %, 25 %. А тепер, після Нового року, ситуація взагалі не зрозуміла», — зазначила пані Винокур.

За її словами, компанія отримала рахунки за січень та лютий за тарифами 2018 року, але разом із тим у лютому керівники телекомпаній, які мовлять у цифрі, отримали лист від «Зеонбуду» про наміри підвищити вартість послуг. І згодом надійшов акт на інші суму, без урахування знижки.

У 2018 році TV-4 щомісяця платила «Зеонбуду» 40–45 тисяч гривень (із урахуванням знижки). Тепер, за словами Юлії Винокур, можливо, доведеться сплачувати близько 72 тисяч гривень.

Найбільша проблема в тому, що місцеві мовники не розуміють, як формуються тарифи оператором і наскільки обґрунтоване зростання їхньої вартості.

«Ми досі не розуміємо чи потрібно нам доплачувати за січень та лютий, чи збережеться для нас знижка, — додала вона. — Єдине, що ми хочемо, щоб вартість цих тарифів була прозорою та зрозумілою».

Кабель, інтернет-мовлення та супутник як альтернатива ефірній цифрі

Які ж альтернативи цифровому ефірному телебаченню можуть мати місцеві мовники?

За словами Генадія Сергєєва, за контент в інтернеті глядач платити не буде. А супутникове мовлення надто дороге для місцевого каналу. Адже коштуватиме 3,5-4 тисячі доларів на місяць. За трансляцію в аналогу та цифрі мовники наразі платять менше.

«Ми вже багато років намагаємось знайти можливість для мовлення хоча б регіональних компаній на супутнику, проте це економічно не виправдано — сукупна вартість ліцензії та поширення сигналу є набагато більшою, ніж потенційна реклама, — зазначає Ольга Большакова, — Крім того, незрозуміло, чи зможуть місцеві канали знайти свою аудиторію при супутниковому мовленні, це має бути перевірене шляхом кількох експериментів, які не можна провести через їх надзвичайно високу вартість — адже для таких експериментів також необхідно отримувати ліцензію».

Втім, дехто з місцевих каналів, які не отримали цифрової ліцензії, бачить майбутнє й за супутником. Так, на початку року чернівецький телеканал ТВА отримав ліцензію на супутникове мовлення. Раніше канал мовив в аналогу та кабельних мережах. Але паралельно ТВА також звернувся до Нацради по прорахунок частоти для місцевого цифрового мультиплексу.

Щодо мовлення в кабелі: Ольга Большакова вважає це не найкращим варіантом для більшості локальних компаній: «Всі, хто не має цифрових ліцензій, можливо кілька компаній зможе утриматись за рахунок мовлення в кабелі, але це одиниці».

За її словами, кабельне мовлення є виходом лише для тих, хто працює в межах одного населеного пункту, а для переважної більшості місцевих мовників дуже важливою є аудиторія в селах.

Детектор Медіа

Наживо

Ефір

  • 16:05 Телемагазин
  • 16:20 В полі зору
  • 16:40 Корисно знати
  • 17:00 Дитячий калейдоскоп
  • 17:40 Вікно в Америку

Персони

"І се минесі!"
Іван Гладиш