Понеділок, 25 Травня
Головна На часі Закон про медіа: на які правки щодо місцевих мовників згодні депутати, а які є спірними?

Закон про медіа: на які правки щодо місцевих мовників згодні депутати, а які є спірними?

537

У Львові обговорили зміни до майбутнього закону. Більшість погоджених правок стосуються місцевих мовників.

Наприкінці березня народні депутати планують оприлюднити законопроєкт «Про медіа» з усіма правками від індустрії, які можуть бути враховані під час розгляду законопроекту в другому читанні. Про це «Детектору медіа» повідомив депутат, співавтор проєкту Микита Потураєв. Частину пропозицій до законопроєкту презентували у Львові 28 лютого законотворці та учасники робочої групи з розробки профільного закону. Вони розповіли про те, які правки будуть враховані, а які залишаються спірними. Представники львівських медіа у відповідь запропонували свої ідеї та зміни до законопроєкту «Про медіа».

Які пропозиції враховано?

 

За словами Микити Потураєва, погодити спірні питання вдалося з більшою частиною індустрії, зокрема на зустрічах з інтернет-асоціаціями, ОТТ та кабельними провайдерами, телевізійниками, радійниками та місцевими мовниками.

Серед обговорених питань є такі:

  • З Інтернет-асоціацією погоджують механізм блокування «ворожих ресурсів», щоб урахувати специфіку українського інтернету.
  • Для місцевих мовників прописують спрощену фінансову звітність перед Нацрадою, жорстка система залишиться для центральних медіа. «Місцеві мовники кажуть, що щорічний аудит – це задорого», – пояснив Микита Потураєв.

  • Мовникам громад не потрібно буде отримувати нові ліцензії після реструктуризації відповідно до нового закону.
  • Квоти європейського продукту від незалежних виробників не дуже виконувані для місцевих мовників, тому це питання теж урегулюють у законопроєкті. Ці квоти не стосуватимуться локальних компаній.
  • Беніфіціарами комунальних підприємств буде визначено орган, який заснував підприємство. Така ж ситуація буде у випадку з державними (наприклад, Концерн РРТ) та суспільними компаніями (НСТУ). А от медіа, які засновані громадськими чи міжнародними організаціями (наприклад, «Радіо Свобода»), швидше за все, вказуватимуть серед кінцевих бенефіціарів органи правління.
  • Релігійні організації не належать до засновників мовлення громад. На цьому наполягали міжнародні експерти.
  • Нацрада проводитиме тижневі моніторинги на дотримання квотування, а не на певні дні, як це було раніше.


Які питання залишаються спірними?

 

За словами виконавчої директорки Національної асоціації медіа Катерини М’ясникової, наразі є близько десятка питань, які ще не мають вирішення.

«Адже в ситуації, коли індустрія хоче, щоб оператори (такі, як “Зеонбуд”) регулювались, а “Зеонбуд” не хоче ніякого регулювання, потрібно шукати певне рішення. Наприклад, комерційні медіа вважають, що ті, хто отримують бюджетні кошти, мають скоротити рекламу або ввести додаткову звітність, а ці медіа не хочуть таких обмежень. Або кабельники не хочуть жодної універсальної послуги, а всі локальні медіа хочуть бути в універсальній послузі», – пояснила вона.

Катерина М’ясникова розповіла «Детектору медіа» й про інші спірні моменти, які потребують додаткового обговорення.

По-перше, це розробка механізму регулювання для незареєстрованих онлайн-медіа, які вдаються до незаконних дій. «Якщо медіа зареєстроване в Нідерландах, має два мільйони української аудиторії й закликає від’єднати половину України, то мають бути юридичні наслідки для таких дій. Звісно, можна казати, що проти таких осіб можна відкрити кримінальне провадження. Але якщо така особа ще живе в Нідерландах або, наприклад, у Російській Федерації, то обмежити її вплив необхідно», – пояснила пані М’ясникова. Як саме цей вплив можна обмежити, вирішує робоча група.


Серед спірних питань – регулювання Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, а саме – дія її регуляторних актів. За словами пані М’ясникової, індустрія наполягає на тому, щоб була передбачена процедура оскарження та громадське обговорення таких документів ще на етапі до їх ухвалення. Натомість регулятор наполягає на тому, що він є конституційним органом, не належить до виконавчої влади і не має юстувати (реєструвати в Мін’юсті) свої акти відповідно до норм закону про регуляторну політику.

Іще більше дискусій в індустрії викликає планування перевірок Нацради. «Індустрія вимагає чітких критеріїв для проведення перевірок. Тому що зараз ми в низці регіонів маємо ситуацію, де одні компанії перевіряться постійно, а інші не перевіряються роками», – каже виконавча директорка НАМу. Як варіант вона пропонує розподілити всі медіа на групи ризику: «Наприклад, загальнонаціональні медіа, які мають вплив на ширшу аудиторію, становлять більший ризик впливу на суспільство, ніж локальна музична радіостанція. Відповідно, кожна група має перевірятися з різною періодичністю».

А позапланові перевірки, на думку індустрії, мають проводитися лише за скаргами фізичних осіб та державних органів. Індустрія виступає проти того, щоб Нацрада самостійно ініціювала перевірки. З такою позицією не згодна Нацрада, адже це обмежує навіть чинні повноваження регулятора.

Також робоча група шукає вирішення питання з майбутнім обласних комунальних телерадіокомпаній, яке не передбачене в законопроєкті.

Що пропонували медійники у Львові?

 

Під час обговорення у Львові найбільше медійників непокоїло формування наглядових рад мовників громад. Нагадаємо, за прикладом суспільного мовлення законотворці пропонують запровадити для мовників громад наглядові ради. Відповідно до законопроекту до них мають входити представники від чотирьох найбільших депутатських груп і фракцій органу місцевого самоврядування, а також п’ятеро представників громадських об’єднань. Останні мають бути зі сфер захисту прав людини; екології; дітей і молоді; соціального захисту; збереження історичної культурної спадщини.

Ірину Процик, завідувачку відділу радіомовлення обласної комунальної ТРК «Перший західний», найперше непокоїло, що в переліку громадських організацій немає представників з медійної сфери: «Адже до повноважень наглядової ради має входити затвердження програмної концепції. Чи не стане трудовий колектив заручником цієї ситуації?».


Катерина М’ясникова наполягала на конкретних пропозиціях: «А хто це ще може бути? Це не може бути представник колективу, бо він матиме конфлікт інтересів стосовно свого керівника. Це буде представник ваших конкурентів – групи “Люкс”?» Пані Процик зауважила, що вже зараз представник групи «Люкс» присутній у наглядовій раді «Першого західного».

Учасники дискусії обговорювали можливість залучення до складу наглядових рад представника від обласної чи регіональної журналістської організації. А також пропонували ввести поняття «супервізора» від професійної медійної організації (наприклад, «Детектора медіа», Інституту масової інформації чи Національної спілки журналістів України).

Ще дві пропозиції від учасників обговорення: введення поняття політичного бенефіціара для тих медіа, які належать олігархічним групам; покладання на Нацраду функції модератора для вирішення спорів між мовниками в досудовому порядку (за винятком кримінальних питань).

Представників друкованих медіа, які взяли участь у дискусії, непокоїли різні умови для роздержавлених видань і мовників. Головна редакторка «Голосу відродження» Надія Забокрицька звернула увагу, що друковані медіа після роздержавлення не можуть мати серед засновників органи місцевої влади, хоча для мовників така можливість є. Вона це сприймає як те, що колишні комунальні газети не можуть бути газетами громади.

Катерина М’ясникова відповіла, що це узгоджується з директивою Європейського Союзу. А Микита Потураєв пообіцяв розповісти про проблеми з роздержавленням «європейцям»: «Я запитаю в європейців у Страсбурзі, що ж нам тепер робити. Бо ми все роздержавили, а тепер у нас загинається друкована преса».

P.S. Національна асоціація медіа вже провела громадські обговорення законопроєкту «Про медіа» в Києві, Дніпрі та Львові, а незабаром планує ще одну зустріч в Одесі. Після цього представники робочої групи з доопрацювання законопроєкту оприлюднять новий варіант документа.

Фото: Національна асоціація медіа

Детектор Медіа 

 

 

Наживо

Персони

"Бути сильним, вірити в добро і йти вперед до позитивних перемог"
Ольга Іроденко